У нашому суспільстві досі важко відкрито говорити про секс, правильну сексуальну поведінку, про хвороби й тим паче статеве виховання для дітей. Деяким батькам, що самі виховувалися за радянськими постулатами, здається, що такі розмови розбещують їхніх дітей, приносять лише шкоду.
Насправді ж все зовсім навпаки: у країнах, де сексуальна освіта вивчається у школах, спостерігається низький рівень ранніх вагітностей. До прикладу, у Великій Британії була велика проблема з ранніми, підлітковими вагітностями.
Із запровадженням статевого виховання у закладах шкільної та дошкільної освіти підліткова вагітність зменшилася на 80% від тієї цифри, яка була до таких нововведень.
Unsplash
Українське суспільство також потребує таких реформ: не лише в освіті, а й у звичайних сім’ях. Тут питання не лише у ранніх вагітностях — основна проблема зараз полягає у безпеці.
Тож батьки, які досі табуюють теми сексу, сексуального виховання та навіть називання інтимних частин тіла своїми іменами, не можуть убезпечити свою дитину у майбутньому від багатьох страшних речей.
Гінекологиня Ольга Білоконь наголошує: наше статеве виховання — це реальна проблема, яка вимагає негайних рішень.
— Не бійтеся називати всі частини нашого тіла своїми іменами. Використання таких евфемізмів, як “піся”, “слоник”, “вареник” чи схоже надає частинам тіла негативного відтінку.
Сексуальний смисл у назви вкладають не діти, а ми, дорослі, помилково вважаючи, що статеві органи потрібні лише для сексу і ні для чого більше.
Pexels
Коли дорослі уникають, палають від сорому, сварять дітей чи тремтять перед словами пеніс, чи вульва, діти починають думати, що будь-які їхні питання з цього приводу можуть призвести до проблем.
Відсутність статевого виховання перешкоджає спілкуванню, створюючи та зміцнюючи культуру “секретиків” та мовчання. Тож діти часто залишаються без необхідної інформації про їхнє здоров’я, безпеку, особисті кордони, про проблеми та хвороби, які можуть у них виникнути.
— Страшно обговорювати, страшно сказати, зізнатися у чомусь, поставити запитання. А як це зробити дитині, якщо навколо цих місць стільки негативу, мовчання, сорому та жаху?
Просто підготуйтеся заздалегідь — придбайте книжки за віком вашої дитини, що містять інформацію про будову нашого організму, про те, звідки беруться діти. До п’яти років дитина обов’язково вас сама про це запитає. А завдання батьків — спокійно відповісти на ці питання.
Підростеш — дізнаєшся: не найкращий варіант відповіді.
Дитині не обов’язково знати всі деталі, але вона повинна мати мінімальний набір інформації відповідно до її віку. І краще, щоб вона отримала її саме від вас, а не з інтернету або від однолітків.
— Це не травмує і не розбещує, це — розвиває, захищає, допомагає.
Щоб краще розуміти свою дитину та виростити її щасливою і здоровою, батькам також необхідно вчитися впродовж всього життя. А про які правила повинні знати кожна мама та кожен тато, щоб стосунки з дитиною були довірливими, ми розповідали тобі раніше.
Підписуйся на наш Telegram, аби першим бачити наші новини!