Змушувати дитину доїдати — харчове насильство. Педіатр пояснює, у чому небезпека

Скільки разів за життя ти чув/-ла від батьків, що не встанеш з-за столу, поки не доїси? Здавалося б, що в цьому поганого? Дорослі робили це з найкращих мотивів.

Але таке харчове насильство травмує дітей та може призводити до розладів харчової поведінки. Лікарка-педіатр Лідія Бабич розповідає, чим можуть обернутися добрі наміри.

Я гадаю, що змушувати дитину доїдати — це вид харчового насильства. Може, з добрими намірами чи з якихось там ще міркувань. Але так заподіяти добро точно не вдасться.

Про це написала лікарка у своєму Instagram.

Такий метод догодовування справді може дати бажаний результат на якийсь час. Дитина їстиме через силу, аби їй дали спокій. 

Інший варіант — малюк відчуватиме провину через те, що може засмутити маму, яка так старалася приготувати щось смачненьке.

Дитя може відчувати страх опиратися “розумнішим” дорослим. Може, дійсно вони знають краще про потреби мого шлунка? Варто зробити ще пару ковтків, і апетит точно прийде.

Лідія Бабич радить прислухатися до себе під час їди. Спочатку нам приємно їсти, але згодом приходить відчуття, що ми вже ніби ситі, але… залишається ще щось у тарілці. Тоді ми починаємо доїдати, бо нас так навчили у дитинстві.

Зрештою, це “збиває з пантелику” почуття голоду і регулювання прийому їжі, а ще надає негативного забарвлення стравам, які людина намагається заштовхати в себе.

Про це повідомляє новинний портал Соцпортал з посиланням на французький журнал Slate.fr.

Крім того, у дітей шлунок не такого розміру, як у дорослих. А батьки чомусь часто про це забувають і накладають у тарілку малюка занадто великі порції.

Дієтологиня та професорка Школи харчування при Університеті Лаваля (Квебек) Вероніка Провеншер наголошує, що діти народжуються з дуже хорошими сигналами голоду та ситості. Це гарно ілюструє поведінка немовляти, яке смокче молоко мами тільки до моменту насичення.

Дослідниця також провела опитування серед жінок з проблемами надмірної ваги. Їх ​​попросили подумати про свої труднощі з розпізнаванням сигналів голоду. Вони відповіли, що у дитинстві їх привчали до кінця підчищати свою тарілку або систематично з’їдати порцію, яку вважали за нормальну. 

Читати на тему

Звички сім’ї впливають більше, ніж генетика — Аніта Луценко про дитяче харчування

Як привчити малюка до правильного харчування? Відповідь дуже проста — показати це на власному прикладі.

Топ висловів, які НЕ потрібно говорити дитині

• Треба їсти те, що дають, а не перебирати.
• А це кому залишаєш?
• А хто буде за тобою доїдати? Свиней у хаті нема.
• В останній ложці все здоров’я!
• Недоїдений шматочок за тобою бігатиме вночі!
• Не виростеш, якщо так їстимеш!
• Віддамо тебе в садочок, там тебе навчать нормально їсти.
• Мама так старалась, а ти…
• Легше вбити, ніж прогодувати.
• Усі нормальні діти добре їдять.
• Треба їсти так, щоб дно тарілки було видно.

Нездорові звички у сім’ї можуть викликати розлади харчової поведінки у підлітків. Часто анорексія виступає як захисна реакція від гіперопіки чи знецінення батьків. Читай, як розпізнати та вилікувати анорексію.