Країни Європейського Союзу погодилися продовжити дію тимчасового захисту для українців, які виїхали через повномасштабну війну, ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запровадять додаткову вимогу, пов’язану з виконанням військового обов’язку в Україні.
Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
Тимчасовий захист для українців продовжать до 2028 року
У Раді ЄС наголосили, що продовження механізму забезпечить стабільність і передбачуваність для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах Євросоюзу.
— Сьогодні країни ЄС погодилися продовжити тимчасовий статус захисту, наданий тим, хто тікає з України, до 4 березня 2028 року, виконуючи зобов’язання ЄС підтримувати Україну та її народ стільки, скільки це необхідно, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що наразі понад 4 мільйони українців користуються механізмом тимчасового захисту в країнах ЄС.
Які зміни чекають на нових заявників
Разом із продовженням програми країни Євросоюзу погодили нову умову для тих, хто лише звертатиметься за тимчасовим захистом.
Відтепер нові заявники повинні будуть підтвердити, що виконали свій військовий обов’язок в Україні. Водночас це правило не стосуватиметься українців, які вже мають статус тимчасового захисту в ЄС.
Як пояснили у Раді ЄС, підтвердити це можна, зокрема, паспортом зі штампом про законний виїзд з України або документом у паперовій чи електронній формі, який засвідчує звільнення від військового обов’язку чи його виконання.
Коли рішення набуде чинності
Рішення про продовження тимчасового захисту ще має бути офіційно затверджене Радою ЄС найближчими тижнями. Після публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу воно набуде чинності наступного дня.
Міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, країна якої нині головує в Раді ЄС, наголосив, що Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну.
– Ми залишаємося непохитними у нашій підтримці України проти незаконної війни-агресії Росії. Сьогодні ми вирішили продовжити статус захисту, який ми надаємо тим, хто тікає від війни, на ще один рік, до березня 2028 року. Це забезпечує стабільність для тих, хто знайшов безпеку в ЄС, – заявив він.
Цікаво, що до цього рішення Європейська комісія висувала пропозицію продовжити термін дії механізму тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Про це у Брюсселі заявив Європейський комісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер.
Він підкреслив, що оскільки розв’язана Росією загарбницька війна триває, а безпекова ситуація в Україні залишається нестабільною, Євросоюз прагне забезпечити правову визначеність, стабільність і передбачуваність для мільйонів переміщених осіб.
Чинний режим захисту мав завершитися у березні 2027 року, проте нова ініціатива покликана зберегти безперервність підтримки тих, хто рятується від бойових дій.
Водночас оновлена пропозиція Єврокомісії містить коригування, яке безпосередньо враховує потреби України в обороні та відновленні.
Згідно з документом, статус тимчасового захисту не надаватиметься новоприбулим особам, які, згідно з українським законодавством, є військовозобов’язаними і не мають дозволу від органів влади на виїзд за кордон під час воєнного стану.
За словами Магнуса Бруннера, це питання було обговорено та погоджено як з українськими партнерами, які виступили з відповідним проханням, так і з державами-членами ЄС, особливо тими, що приймають найбільшу кількість біженців. Тепер цю пропозицію комісії має офіційно розглянути та затвердити Рада ЄС.
Паралельно з продовженням захисту Європейська комісія закликає держави-члени активізувати підготовку до майбутнього скоординованого виходу з цього режиму відповідно до рекомендацій Ради ЄС.
Країни мають опрацьовувати як механізми переходу українців у довгострокові легальні статуси проживання, так і створювати умови для їхнього сталого повернення та реінтеграції на батьківщині, коли це дозволить безпекова ситуація.
Зокрема, Єврокомісія у тісній співпраці з урядом України та зацікавленими країнами ЄС планує запустити пілотну Програму добровільного повернення та відновлення.
Ця ініціатива надаватиме практичну допомогу українцям, які вирішать повернутися додому, у таких ключових сферах, як працевлаштування, забезпечення житлом та здобуття освіти.
Тимчасовий захист для українців в ЄС: про що говорили раніше
За даними кіпрського головування в Раді ЄС, на сьогодні загальноєвропейським тимчасовим прихистком користуються 4,33 мільйона переміщених осіб з України. Найбільше навантаження на свої системи відчувають такі держави:
- Німеччина — приймає 28,7% від загальної кількості бенефіціарів;
- Польща — забезпечує прихисток для 22,3% українців;
- Чехія — утримує 9% переміщених осіб, маючи при цьому найвищий показник пропорційності відносно власного населення (34,8 бенефіціара на 1000 мешканців).
Попри рішення продовжити загальну архітектуру захисту ще на один рік — до березня 2028 року, умови перебування для нових прибульців зазнають кардинальних трансформацій.
Єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер підтвердив, що Європейська комісія впродовж наступних тижнів представить оновлену законодавчу пропозицію, яка передбачатиме виключення з-під дії Директиви про тимчасовий захист чоловіків мобілізаційного віку (від 23 до 60 років).
Посадовець підкреслив, що введення такого персонального обмеження є скоординованим кроком і відображає побажання української сторони, яка прагне уникнути виснаження власного мобілізаційного ресурсу та заохотити громадян повертатися для оборони й майбутньої відбудови держави.
Німеччина, Швеція та Польща підтримали обмеження автоматичного захисту для військовозобов’язаних чоловіків.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що Берлін виступає за те, щоб для цієї категорії діяла стандартна, тривала процедура розгляду прохань про притулок (статус біженця) замість автоматичного отримання прав.
Стокгольм та Варшава також назвали розумним підхід позбавляти пільгового статусу осіб, які залишили Україну в обхід національного законодавства чи мають заборону на виїзд, проте Польща назвала категорично неприйнятними пропозиції деяких країн ввести географічні обмеження.
Естонія та Люксембург висловили застереження щодо зміни правил. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро наголосив, що найбільш зваженим кроком було б продовження Директиви в її нинішньому, первинному вигляді без додаткових юридичних ускладнень.
Основні побоювання європейських дипломатів пов’язані з тим, що повна заборона статусу для чоловіків може суперечити принципу недискримінації за віком та статтю, а також перевантажить міграційні органи країн, які традиційно толерують пацифістські погляди та відмову від військової служби.
Очікується, що майбутній механізм перекладе весь тягар доведення легальності перебування безпосередньо на заявника.
Право на автоматичний тимчасовий захист у ЄС з 2027 року матимуть лише ті особи, яким чинне українське законодавство офіційно дозволяє виїзд за кордон під час воєнного стану.
Ті українці, які виїхали за короткостроковими дозволами, відрядженнями чи через систему Шлях як волонтери і не повернулися, втратять можливість швидкої легалізації.
Водночас європейські дипломати заспокоюють тих громадян, які вже тривалий час перебувають у Європі.
Більшість представників держав-членів сходяться на думці, що майбутні обмеження від Єврокомісії не матимуть зворотної сили на практиці: для чоловіків, які вже проживають в ЄС і отримали картки тимчасового захисту раніше, умови перебування не зміняться і примусово депортувати їх назад в Україну ніхто не буде.
Натомість нові правила почнуть жорстко діяти для тих, хто перетинатиме кордон після затвердження реформи.
Раніше ми писали, що у Чехії ініціювали перегляд правил захисту для українців — читай в матеріалі, кого можуть позбавити статусу з 2027 року.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!