Коли ми дуже довго спілкуємося з якоюсь людиною, ненароком можемо порушувати її особисті кордони.
Адже ми настільки звикли до людини, вивчили її звички, поведінку та відчуваємо себе її частиною. Це працює з усіма, як із друзями, так і з сім’єю та другою половинкою.
Звичайно, що треба вміти відстоювати свої особисті кордони, але психолог Андрій Жельветро на своїй сторінці в Instagram розповідає, що чим більше люди стурбовані своїми кордонами, тим менше вони мають шансів полюбити.
Кордони — це не чарівна пігулка. Це просто навичка спілкування, як уміння говорити “дякую”. Вона корисна. Але її не треба зводити до культу.
— Це роблять (надто турбуються про власні кордони — ред.) зашугані люди, які колись не змогли впоратися з образою. Вони так і застрягли на тому етапі у своїх страхах. Щоб, не дай боже, цього не повторилося, — розповідає психолог.
Андрій розповідає, що дуже важливо навчитися відпускати образи, вивільняти й проживати емоції, пробачати себе за те, що не визначили покидька в людині. Вчитися життю в самого життя, а не загороджуватися від нього барикадами.
— Я спілкуюся з колегами-психологами, і на питання про кохання вони часто заводять розмови про відстоювання своїх потреб, заяву своїх кордонів. Це рівень дитячого садка. Вони все більше говорять про захист і все менше — про вміння довіряти, просити, пробачати, йти на компроміси, чути та відчувати коханого, допомагати, підтримувати, дбати, любити його.
За словами психолога, це стається, тому що все менше людей здатні впустити до себе, до свого життя іншу людину — відкритися, довіритися їй. Вони відгороджуються “особистими кордонами” і, як наслідок, залишаються самотніми.
Але навіть якщо ти не самотній і в тебе є проблеми у стосунках, то завжди треба вміти вирішити проблему. Можливо, твої стосунки переживають кризу. Нагадаємо, що раніше ми розповідали, які бувають кризи у стосунках.