Війна однозначно вплинула на життя кожного та кожної з нас. Однак окрім щоденних втрат, ми також отримуємо й хороші звістки: десь просунулися на фронті, знайомі вирішили одружитися, хтось народив, інші — отримали посаду мрії.
Та що робити, якщо під час війни зовсім не радієш життю? Чи нормальний це стан?
— Війна не стає зупинкою нашого життя. Просто воно тепер існує разом із війною.
Але тут є дві сторони питання. З одного боку, людина, яка нещодавно пережила втрату, цілком логічно переживає негативні емоції. Тоді очевидно, що радості тут може не бути. Проте такий період не може тривати вічно, він не має затягуватися на місяці чи роки.
Якщо ти не виходиш з такого стану протягом кількох тижнів, варто звернутися до фахівця.
Якщо такої трагічної події не відбулося, або вона була відносно давно, а стан досі залишається пригніченим, це може свідчити про психологічну проблему.
Також може бути ситуація, коли людина поставила собі емоційний блок на відчуття радості. Жахливі події війни можуть травмувати людину, навіть якщо вона не була жертвою цих насиль чи свідком воєнних злочинів.
— Тож я звертаюся до усіх, хто стикнувся з такими відчуттями: ми мусимо жити далі, аби перемогти агресора. Мета російських окупантів — залякати нас, пригнітити та заставити не відчувати радості. Але наша справжня реакція — висміювання невдач ворога.
Радіти — не тільки корисно та доцільно, а й необхідно для морального духу країни та нації загалом.
Про незручні питання святкувань під час війни, ми також писали в нашому іншому матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!
