“Дитина питає, що буде після ядерного вибуху. Що можна їй відповісти?”

— Якщо комусь важливо, ми можемо грати в “іншопланетян”, що потрапляють на нову планету, в якій усе невідомо. Чи астронавтів, які подорожують в космосі.

Спочатку потрібно замружитися і затримати на кілька секунд подих. Дорослий “керівник місії” скаже, коли можна відкривати очі та робити вдих.

І потрібно бути в скафандрі. Надягти окуляри, плащ, респіратор — знайти якийсь захований “скарб”. (Але не торкатись його, просто означити місце). А потім кажемо “стоп гра” і йдемо жити життя. Так ми зможемо перемикати увагу на реальність питанням “що будемо робити зараз?”

Для старших дітей важливо знати, що вони вже самі вичитали в соцмережах, що думають, чого бояться. Дорослим варто показати, що вони вже подбали про дії, які треба робити “якщо що”.

Краще зробити акцент на тому, як ми використаємо заготовлені речі для ядерного удару у мирному та спокійному житті — під час поїздки на пікнік, прогулянкою під дощем чи під час ремонту. Так ми перемикаємося з режиму тривоги. 

Pexels

Діти будь-якого віку реагують не на самі слова, а на тональність та мімічні сигнали, які показують їм дорослі.

— Батькам, які переймаються за безпеку своїх дітей, варто подбати про те, щоб у наплічнику чи сумці дитини були всі необхідні речі, які можуть допомогти при небезпеці ядерного удару. Також варто проговорювати шляхи до укриття, поведінку, якщо зникає зв’язок, або що робити дитині, коли її батьків немає поруч. 

Щоб підтримати дитину під час війни та дати їй відчуття затишку й миру, варто вводити нові традиції та розмовляти про те, що цікаво дитині. Які ще поради можуть стати корисними для твоєї родини — читай у нашому матеріалі.