Війна забирає надзвичайно багато емоційного ресурсу. Це відбувається не тільки через постійні новини й переживання. Як часто ти ловив(-ла) себе на думці, що живеш в режимі очікування й обіцяєш собі, що війна от-от закінчиться?
Коли ми чогось довго чекаємо, а цього не стається, то накопичується почуття емоційної втоми, з’являється роздратування, злість та образа.
На жаль, тепер ми вимушені приймати нову реальність і вчитися відпочивати, давати собі емоційно перезавантажитися в умовах непевності.
У моменти кризи нам треба опора, на яку ми могли б спертися і знайти в цьому підтримку. Шукати цю опору треба завжди у собі, бо ніщо інше не може лишатися стабільним.
Впоратися з кризою і швидкими змінами у твоєму житті допоможе явище нашої психіки — резильєнтність, що означає відповідь психіки на різні труднощі.
Саме це може допомогти нам запобігати емоційному вигоранню та вчасно вийти з переддепресивного стану.
Розвинути резильєтність не те, що під силу кожному, це необхідність у кризовий період.
Це база, від якої треба відштовхуватися і, якщо в житті відбувається вихор незрозумілих подій, які ти не можеш тримати під контролем, почни з цього.
Наш емоційний стан дуже залежить від фізичних показників, все дуже тісно взаємопов’язане між собою.
Якщо ми гарно харчуємося, спимо та дотримуємося мінімальної фізичної активності, що розганяє лімфу, то через тіло в наш мозок потраплять сигнали про те, що наші базові потреби закриваються і через це виділятиметься серотонін.
Звісно, в умовах війни важко думати, що буде через п’ять років, але такі довгострокові плани й не актуальні для твоєї психіки, адже вони тільки підвищать тривогу через те, що в житті панує непевність.
Тому плануй на короткий період. До прикладу, на завтра або на наступний тиждень. Не став задач, які ти об’єктивно не зможеш виконати, починай з маленького і простого.
Щоденні маленькі перемоги додаватимуть тобі сил й повертатимуть контроль над життям. Не забудь фіксувати, що відчуває твоє тіло, коли ти виконуєш щось.
Люди дуже соціальні істоти, під час спілкування передається чужий досвід проживання труднощів та зміцнюється резильєнтність.
Тому важливо зараз фізично зустрічатися з людьми та говорити, адже віртуальний світ у цьому аспекті не такий ефективний.
Абсолютно для кожного війна — це травматичний досвід, навіть якщо персонально в тебе не сталося невиправної трагедії, це не означає, що тобі не болить.
Пам’ятай, що ти маєш право на такі ж почуття і применшувати їх, бо комусь ще гірше, не можна.
Фіксуй пережитий досвід у щоденнику, ділися тим, що ти відчув, побачив, почув і як це вплинуло на тебе. Це допоможе тобі екологічно впоратися з травмою, опанувати себе.
Фото: Рexels
У кожного є людина, на яку ми рівняємося. Це може бути реальний знайомий, зірка або видуманий персонаж. Однак нам просто необхідний приклад, на який ми рівнятимемося.
Тому часом буває корисно запитати поради у свого кумира таким чином:
Закрий очі, уяви, що кумир опинився у тій саме ситуації, як і ти. Яку, на твою думку, він дав би тобі пораду? Запиши її.
А тепер уяви, що ти даєш пораду кумиру у подібній непростій життєвій ситуації, запиши її. А потім проаналізуй ці дві поради. Обери, що тобі ближче й пропиши план дій.
Пам’ятай, що кожна криза — це можливість відкрити себе по-новому, активізувати свій прихований потенціал.
Однак стан апатії та хронічної втоми — це теж нормальна реакція психіки. Раніше ми розповіли, як боротися з апатією та втомою.