Завжди готуєш себе до найгіршого та прокручуєш у голові усі негативні сценарії? Тоді тобі притаманна катастрофізація. Зараз у декого може посилитися це відчуття, адже війна та події в Україні змушують людину панікувати. Ми розповімо, що таке катастрофізація та як побороти такий тип мислення.
Катастрофізація — когнітивне спотворення, через яке людина перебільшує негативні події у житті.
Наприклад, тобі запропонували роботу, а ти вже на 100% упевнений(-а), що провалиш співбесіду. Або ж ти маєш взяти участь у конкурсі й замість того, щоб почуватися впевнено, розглядаєш усі свої недоліки, вважаючи, що виступ буде жахливим.
Постійна катастрофізація будь-яких ситуацій посилює стрес та заважає нормально жити. Люди, яким притаманний такий тип мислення, сильніше відчувають біль. Вони завжди перебільшують наслідки хвороб, тому гостріше відчувають симптоми.
Причини появи такого мислення у людини можуть бути різні: від генетики та родини до загальної тривожності суспільства.
Батьки впливають на формування свідомості людини. Якщо дитина бачить, як батьки продумують найгірші варіанти подій, то може робити те саме у дорослому віці.
Загальні настрої у суспільстві теж сильно впливають на мислення. Якщо людина постійно бачить тривожні новини про віруси, катаклізми, війну тощо, у неї може порушитися стресостійкість та посилитися катастрофічне мислення.
Це когнітивне спотворення також відіграє велику роль у фобіях. Якщо людина боїться подорожувати літаком, то кожен гуркіт сприйматиме як несправність транспорту й уявлятиме найгірший розвиток подій.
Люди, схильні до катастрофічного мислення, більше страждають від неврозів та гостріше реагують на різні життєві ситуації. Також цей тип мислення може зробити особу вразливішою до психічних захворювань, наприклад ПТСР, обсесивно-компульсивного розладу тощо.
Хоч як сильно та часто ти уявляєш погані сценарії, цього можна позбутися. Найголовнішим інструментом боротьби з катастрофізацією є усвідомлення.
Людина має навчитися зупиняти свої думки та розпізнавати мить, коли починається катастрофізація.
Якщо ти хвилюєшся через співбесіду та думаєш, що ти її не пройдеш, запитай себе: “Чи є дійсно аргументовані причини того, що я зазнаю невдачі?” Почни аналізувати своє резюме, вдалі приклади роботи, подумай, чому ти дійсно підходиш на запропоновану посаду. Якщо немає справжніх причин твого “провалу” — це катастрофізація.
Зажди уникай марних узагальнень і надмірних перебільшень, як-от: “Я — невдаха і ніколи не отримаю роботу”. Це тільки посилить стрес та невпевненість.
Треба завжди збалансовано дивитися на ситуацію, що базується на реальних доказах.
Спочатку це може бути складно, але щоразу ставатиме легше і простіше. Згадай та порахуй ситуації, коли ти уявляв(-ла) найгірший результат, а виявилося все значно краще. Це може допомогти побороти катастрофізацію.
Це зовсім не означає, що треба вдаватись до бездумного оптимізму, але й чекати, що за кожним кутом чекає катастрофа, не варто.
Також допомогти побороти такий тип мислення може когнітивна психотерапія. Під час неї пацієнт переосмислює і коригує свої думки. Терапевт допомагає вчитися мислити й діяти більш реалістично й адаптивно, тим самим усуваючи симптоми катастрофізації.
Зараз деякі люди не можуть будувати плани, адже не впевнені у тому, що буде далі. Проте треба продовжувати жити. Раніше ми розповідали про страх майбутнього та як його подолати.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!