Наше життя залежить від рішень. Часто ми ухвалюємо неправильні рішення через помилки мислення, їх ще називають когнітивні спотворення. Це розумові установки, які спрацьовують автоматично.
Наприклад, ти бачиш вакансію, вона тобі сподобалася, але не маєш досвіду в пропонованій сфері. Ти мимоволі думаєш, що тебе не візьмуть, і навіть не хочеш спробувати подати заявку. Як наслідок, втрачаєш цікаву роботу.
Хоча інколи когнітивні спотворення допомагають виживати. Завдяки їм мозок швидше обробляє інформацію, особливо, якщо відчуває загрозу. Психологиня Юлія Ворман розповіла про найчастіші помилки мислення.
Помилки мислення бувають доволі переконливими, адже виглядають, як справжні факти, тому ти починаєш у них вірити. Втім, здебільшого когнітивні спотворення описують реальність некоректно.
Коли людина часто ухвалює рішення на основі когнітивних помилок, то може отримувати негативні емоції. Це можна виправити, працюючи над собою.
Набагато легше буде це зробити, якщо ти знаєш, які саме спотворення притаманні тобі.
Висновки, засновані на одиничному епізоді, які згодом узагальнюються. Наприклад: “Я гірший за Василя, тому що він ідеально катається на лижах” або “я поганий працівник, бо не впорався із завданням”.
Ставлення людини до зовнішніх подій як до таких, що її стосуються, хоча насправді це не так. Наприклад: “Я порвав(-ла) куртку, не можна витрачати багато коштів на речі”.
Такий тип мислення називають ще чорно-білим, або максималізмом. Людина зараховує себе чи будь-яку подію до одного з двох полюсів: позитивного чи негативного. Вона може міркувати: “Якщо я не досягну успіху й не стану мільйонером, то я — нікчема і живу даремно”.
Людина дає собі вказівку “я повинен(-на)” на відчуття чи поведінку. Вона не оцінює реальні наслідки чи не продумує альтернативні варіанти. Наприклад: “Я маю вийти заміж, бо усі подруги мого віку це зробили”.
Людина бачить тільки негативні наслідки та результати.
Особа вважає, що може точно передбачити наслідки певних подій, хоча він (вона) не знає чи не враховує усіх факторів, тож не може правильно визначити їх вплив.
Людина завжди знає, що про її дії подумають інші, навіть якщо припущення хибні.
Асоціювати себе чи інших із певними шаблонами поведінки або негативними типажами.
Особа звертає увагу лише на невелику частину чи деталь, відкидаючи ціле. Іноді вибирає лише негативні деталі або ті, які узгоджуються з його (її) ідеєю.
Протилежні оцінки самого(-ої) себе, ситуацій та подій. Приміром: “Я склав(-ла) іспит на відмінно, але мені просто пощастило з питаннями”.
Психологиня каже, що повністю позбутися помилок мислення неможливо, але цілком можна навчитися їх виявляти та не давати їм впливати на важливі речі.
На мислення людей також впливають обставини, наприклад, вночі зазвичай згадуються курйозні ситуації й негативний досвід. Раніше ми розповідали, чому людей мучать погані думки на світанку.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!