Наш мозок — не вивчений до кінця, хитрий та неймовірно цікавий орган. Він відповідає за таку кількість процесів одночасно, що не дивно, що іноді дає збій. Наприклад, він додумує і змушує тебе повірити у те, чого насправді не казали.
Тільки згадай, скільки разів у твоєму житті виникали непорозуміння чи сварки лише тому, що ти або твій співрозмовник додумав мотиви, наміри та значення до озвученого.
Розібратися у тому, чому ти додумуєш та сприймаєш свої припущення як факт, допомогла експертка з нейроменеджменту та нейродослідниця Наталя Кадя.
Якщо ж ти впевнений(-а), що завжди сприймаєш інформацію саме так, як її подають, то тест, який запропонувала нейродослідниця, може похитнути це переконання.
Експертка переконана, що у комунікації ми запам’ятовуємо лише певний відсоток того, що людина говорила насправді. Інше — дофантазовуємо та додумуємо.
Якщо ж ти не віриш і трохи скептично ставишся до такого твердження, пропонуємо тобі пройти невеликий тест. Попроси когось прочитати вступний текст і спробуй запам’ятати його зміст з першого разу.
Після цього підтвердь або спростуй наведені нижче твердження, поставивши + напроти тих, які повністю відповідають сенсу тексту, а − напроти тих, які не відповідають.
Текст тесту:
Один зі співробітників був незадоволений своєю зарплатою. Після розмови з керівником сам на сам він написав заяву про звільнення за власним бажанням.
Колеги любили співробітника, шкодували про його звільнення та думали, що можна зробити, щоб він залишився.
Власні відповіді у вигляді + та − краще записати на аркуші паперу, щоб потім можна було порівняти їх із ключем.
Поведінка — це факт, який ми знаємо і бачимо. Але якщо ми не знаємо точних намірів людини, інтерпретацію її поведінки можна розглядати лише як гіпотезу.
Якщо гіпотезу переплутати з фактом, то виходить, що ми домислюємо наміри іншої людини.
До прикладу, одну ситуацію ти можеш розглядати протилежно. Керівник зробив мені зауваження, тому що мене недолюблює, або тому, що я важливий і він хоче, щоб я розвивався(-лась).
Залежно від вибору варіанту власної інтерпретації формується реакція. Вона може бути як коректною, так і абсолютно неправильною, що позначиться на обох учасниках комунікації.
Тримай правильні відповіді до тесту та перевір, чи, бува, не переплутав(-ла) ти власну гіпотезу з озвученим фактом.
Річ у тім, що гроші та оклад — це різні речі. До того ж невідомо скільки отримував співробітник, тож стверджувати, що ця сума була недостатньою за обсяг його роботи, ми не можемо.
Коли ми сприймаємо певні дії, вчинки чи слова інших людей, то часто наш мозок автоматично інтерпретує їх по-своєму. В результаті, ти точно знаєш, чому людина вчинила чи сказала саме так.
Але важливо пам’ятати різницю між поняттями поведінка, намір та значення, щоб мозок не зміг переплутати їх та додумати собі неіснуючу інформацію.
Коли ти чуєш інформацію від іншої людини, намагайся якомога частіше звертатись до фактів: що саме вона сказала. Це означає, що:
Коли ти повідомляєш щось іншим, забудь про звичку говорити навколо теми. Зроби своє повідомлення точним і конкретним.
Уточни, що саме ти маєш на увазі, коли повідомляєш щось. Можна навіть підсумовувати повідомлення: коли я це говорю, я маю на увазі…
Основне завдання комунікації — не поділитись інформацією, а зробити так, щоб інша людина чітко зрозуміла те, про що ти говориш.
Повага до співрозмовника — якомога точніше і прозоріше висловлюватись.
Якщо твоє повідомлення викривлено до невпізнання, проблема не у співрозмовнику, а в тому, що ти не зміг донести інформацію на зрозумілій, прийнятній для нього мові.
Між іншим, твій мозок постійно тебе обманює. Читай наш матеріал про когнітивні спотворення, які заважають жити.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.