10 вересня у світі відзначають День запобігання самогубствам. Війна в Україні, смерть близьких, фінансові проблеми, кризи в родинних стосунках та інші життєві негаразди здатні психологічно зламати людину.
Тоді вона, не знаходячи виходу, може зважитись на найстрашніше — вкорочення віку. Тож дуже важливо бути чуйними та уважними до свого оточення, щоб вчасно прийти на допомогу.
Практична психологиня, членкиня Української спілки психотерапевтів, психологиня-консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ Право на захист Олена Фроленкова розповіла, що потрібно знати про самогубства та як їм запобігти.
Коли йдеться про самогубство, то мається на увазі якийсь вчинок людини, спрямований на заподіяння собі смерті.
Можна ще говорити про певні дії, кінцевою метою яких є припинити свідомість. При цьому самогубство — спроба втекти від нестерпного психічного (душевного) болю.
Найчастішими причинами самогубств можна назвати:
Чоловіки вмирають через самогубство втричі частіше за жінок. Хоча жінки здійснюють учетверо більше спроб самогубства. Неодружені позбавляють себе життя частіше, ніж одружені.
Підвищену схильність до самогубств помічено також у безробітних.
Крім того, підвищений ризик самогубства можна визначити для людей, залежних від психоактивних речовин (алкоголь, наркотики), та для тих, хто страждає на психічні розлади.
До груп ризику можна також віднести літніх людей та підлітків.
Підлітки — дуже вразлива категорія. Через особливості свого віку вони рідко мають рівний емоційний стан та часто переживають комунікативні труднощі. Розуміння безумовної цінності людського життя в такому віці ще не встигає сформуватись.
Тому дуже важливо бути уважними та вчасно реагувати на зміни поведінки та висловлювання підлітка.
Тривожними дзвониками для оточення мають бути такі ознаки поведінки підлітка:
У будь-якому разі, коли дорослі помічають у поведінці своїх дітей невластиві до того дії, відчувають, що щось відбувається, краще спробувати довірливо поговорити, розпитати про переживання та почуття.
Багато з тих, хто планує скоїти самогубство, свідомо або несвідомо подають сигнали оточенню. Вони “кричать” про свою безпорадність або шукають можливості порятунку. Часто ці словесні повідомлення та поведінкові вияви бувають непрямими, але уважна людина здатна помітити їх.
Варто звернути увагу, якщо хтось у вашому оточенні каже, що життя не має сенсу, що він (вона) нікому не потрібен(-на), запевняє у своїй безпорадності, звинувачує себе.
Також має насторожити, якщо людина з усіма прощається, говорить або жартує про бажання померти, повідомляє про конкретний план суїциду.
Мають занепокоїти також сигнали, які проявляються у поведінці. Наприклад, людина купує речі, за допомогою яких можна вчинити самогубство, цікавиться смертю та загробним життям.
Щоб допомогти людині, яка планує самогубство, важливо зрозуміти:
На основі хоча б цих трьох складових можна побачити умовний алгоритм допомоги людині, яка планує самогубство. А саме:
Тож стороння допомога у випадку, коли людина планує самогубство, може бути взагалі єдиним способом уникнути цього вчинку. Але така допомога має бути правильною.
Тому людині, яка планує позбавити себе життя, окрім розуміння, уваги й підтримки близького оточення, потрібна ще допомога відповідних фахівців. Такими фахівцями можуть бути психолог або психотерапевт та психіатр.
Окремо варто зазначити, що стан людини, яка планує самогубство, може різко погіршитись. Тому необхідно бути поруч, щоб вчасно підтримати або навіть завадити зробити цей вчинок. Іноді може знадобитися госпіталізація.
Щоб допомогти людині, яка вже зробила хоча б одну спробу самогубства, також важливо зрозуміти все те саме і діяти схоже. Додатково варто взяти до уваги, що вона може повторити спробу.
Наступна спроба може бути більш вдалою. Тому вкрай важливо бути поруч і сприяти всіма можливими засобами зверненню до спеціалістів.
Близьке оточення має виконати дві важливі функції: бути поруч та показати свою зацікавленість у розв’язанні проблем людини, яка замислила самогубство.
Тоді вона, найімовірніше, погодиться звернутися за професійною допомогою. Як ми зазначали вище, людина в безвихідному, на її думку, становищі хоче, щоб її врятували.
Але коли надаєш аргументи, бажаючи переконати, то краще говорити саме про свої почуття в цій ситуації. Наприклад: “Я дуже хвилююся за тебе”, “Я дуже хочу, щоб ти був (була) поруч зі мною”, “Ти дуже важлива в моєму житті людина”.
Також, переконуючи людину, можна говорити про власні слабкості. Наприклад: “Я не знаю, які слова можна підібрати, щоб тобі допомогти” або “Я боюся, що тільки моєї підтримки тобі недостатньо”.
Водночас не варто говорити про слабкості тієї людини, з якою ти розмовляєш.
Не обов’язково, якщо людина отримає відповідну допомогу та навчиться нових для себе способів долати труднощі.
Інакше ймовірність повторної спроби дуже висока. Якщо людина не знайде для себе інших варіантів позбутися нестерпного душевного болю, то може повторно вдатися до того самого способу розв’язання життєвої проблеми.
Для людини, почуттями якої намагаються у такий спосіб маніпулювати, ситуація досить складна, оскільки на неї перекладають всю відповідальність за будь-який подальший розвиток подій. Погодиться вона піти на висунуті умови чи відмовиться, але в будь-якому разі відповідатиме за це.
Просто ігнорувати погрози — не варіант, оскільки демонстративний акт, до якого може вдатися маніпулятор для підсилення своїх слів, може випадково закінчитись погано.
Однозначно, що люди, здатні вдаватись до спроб самогубства задля вирішення конфліктних ситуацій, потребують психотерапевтичної допомоги.
Мета такої допомоги — змінити стереотипи поведінки та сформувати негативне ставлення до самогубства.
Мабуть, найкраще, що може зробити людина, якою маніпулюють у такий спосіб, — це вмовити маніпулятора звернутися до спеціаліста.
Можна рекомендувати звертатися за професійною допомогою в разі, коли непокоять суїцидальні думки. Це той випадок, коли важливо вчасно подбати про себе та вжити всіх можливих запобіжних заходів.
Самогубство привертає увагу своєю неприродністю. Хоч би яка була причина, але інстинкт самозбереження у випадку з самогубством не може врятувати.
Можливо, причиною, за якою самогубство як феномен стає можливим, є складність улаштування людської психіки, з одного боку, і складність улаштування соціуму — з іншого. Людина взаємодіє в соціумі, соціум на неї впливає.
Деякі вчені схильні розглядати суїцидальний феномен як суто соціальне явище, яке до того ж є статистично стійким.
Водночас поширеність самогубств у суспільстві має певні закономірності, пов’язані із соціально-економічними, культурно-історичними й етнічними умовами розвитку.
У житті кожної людини трапляються критичні моменти. Небезпечно у цей час залишитися самотнім(-ьою), не зустріти нікого або опинитися серед людей, які уникають чи ігнорують.
Важливу підтримку в кризовій ситуації може надати оточення. Присутність, небайдужість та готовність допомогти можуть врятувати життя близької людини.
Бувають миті, коли краще відкласти всі поточні справи для того, щоб просто приділити увагу тому, хто її вкрай потребує.
Важливо пам’ятати, що надати вчасну допомогу можна лише тоді, коли тобі відомо, що відбувається. Тому добре підтримувати зв’язок, регулярно цікавитися справами та уважно ставитися до переживань близьких людей.
Корисну інформацію на психологічну тематику та багато практичних порад можна знайти в Telegram-каналі Психолог на зв’язку. Записатися на безкоштовну психологічну консультацію можна тут.
Люди часто використовують термін “депресія” неправильно та плутають його зі смутком та тимчасовою апатією. Утім, усе набагато серйозніше. Читай про нетипові ознаки депресії, на які варто звернути увагу.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.