Нам приємно, коли нас хвалять за нашу роботу, адже ми стараємося та витрачаємо на неї багато сил. Але коли людина робить усе заради того, щоб її похвалили, намагається подобатися іншим, забуваючи про власні кордони, це вже погано.
Така поведінка говорить про синдром хорошої дівчинки, його часто плутають із синдромом відмінника, але є певна різниця.
Клінічна психологиня Слава Євтищенко розповіла для Анни Бей з УП.Життя про синдром хорошої дівчинки та як його побороти.
Що таке синдром хорошої дівчинки
Синдром хорошої дівчинки не є психічним захворюванням. У цьому випадку людина боїться порушити установлені наративи, адже вважає, що її поведінка не відповідатиме очікуванню інших. Найчастіше він розвивається у дитинстві.
— “Хороша дівчинка” робить все заради прийняття та любові оточення. Вона наче заслуговує любов своїми вчинками. Бо просто так, на її думку, ніхто не може любити, — говорить психологиня. Коли ми чуємо вислів “хороша дівчинка”, то уявляємо слухняну дитину, яка піклується про інших і не завдає клопоту.
Спеціалістка пояснює різницю між цим синдромом та синдромом відмінника. За її словами, синдром відмінника — це хвороблива залежність від думки близьких, бажання завжди бути першим та страх не бути на висоті.
А комплекс хорошої дівчинки — це насамперед про жертовність. Людина терпить погане ставлення, не зважаючи на власні кордони.
Психологиня додає, що у хлопчиків також мож виникати такий комплекс, але частіше це може проявлятися в інших станах.
— До прикладу, при тривожних розладах також наявні проблеми з самооцінкою, залежність від очікувань інших та намагання отримати від соціуму власну характеристику, — говорить вона.
Які існують ознаки синдрому хорошої дівчинки
Слава Євтищенко розповідає, важко диференціювати ознаки цього синдрому у дитячому віці. Адже не завжди можна зрозуміти: дитина хоче займатись певною справою чи це більше про виконання бажання батьків.
А у дорослому віці про наявність комплексу хорошої дівчинки можуть говорити:
- перфекціонізм;
- ставлення себе на друге місце;
- відсутність особистих кордонів;
- важко виділити власні емоції та думки.
Причини появи синдрому хорошої дівчинки
Психологиня наголошує, що синдром розвивається під впливом виховання людьми, які нас оточують: батьки, родичі, вчителі.
Адже домашнє середовище може створювати сприятливий фон для формування синдрому, навіть якщо це напряму не проговорюється з дитиною. Тобто не обов’язково, що батьки говоритимуть дитині: “Ти маєш бути хорошою дівчинкою”.
Інколи дитина сама може переймати приклад мами: коли та показує, що хороша, якщо встигає зробити все. Такі дії підсвідомо наштовхують дитину на сприйняття, що потрібно вміти робити все, аби заслуговувати увагу та любов.
Але бувають й інші випадки:
- тривожні батьки, які дуже сильно переживають за дитину;
- родина з певним статусом та досягненнями, яким нібито потрібно відповідати.
Як батькам запобігти розвитку синдрому хорошої дівчинки
Насамперед треба задовольняти базові психологічні потреби дитини:
- безпечна прив’язаність до інших;
- автономія, компетентність і відчуття ідентичності;
- реалістичні межі та самоконтроль;
- свобода висловлювати потреби та емоції;
- спонтанність і гра.
Ще треба уникати розподілення на “хороший та поганий” і робити так, щоб дитина розуміла, що любов батьків не ґрунтується на тому, що вона відповідає певним очікуванням.
— Це не означає, що не потрібно звертати увагу на дитину чи хвалити її. Треба навчитися хвалити дитину не за результат, а за її намагання.
Бо в іншому випадку — дитина бачить не процес, а ціль у тому, щоб бути “хорошим”, — говорить експертка.
Фото: Pexels
Як позбутися синдрому хорошої дівчинки
Синдром хорошої дівчинки може виникати і в дорослому віці. Це пов’язано з впливом середовища, у якому перебуває людина. Наприклад, це може бути робота, де усі повинні відповідати завищеним очікуванням. У таких умовах у людини загострюється почуття тривоги, що вона може бути відкинутою нібито через власну меншовартість.
Щоб позбутися комплексу хорошої дівчинки, треба:
- зважати на власні кордони — варто ввести звичку зважати на те, чи тобі комфортно зараз, чи подобається, чи цікаво, чи приємно. Навчитися хоча б зупинятися на цьому і згодом виправляти. На початку цього буде достатньо;
- навчитися говорити “Ні” — можна почати з ситуацій, які не викликають сильної емоційної напруги. Перебуваючи в моменті, дай собі пару хвилин на формування негативної відповіді там, де ти раніше одразу сказав(-ла) б “Так”;
- ставити себе на перше місце — навчитися прислухатися до власних потреб, піклуватись першочергово про себе;
- звернутися до спеціаліста — якщо є певні ознаки синдрому, як от прояви перфекціонізму, або ігнорування власних бажань. Якщо ці ознаки погіршують якість життя, то це показник того, що потрібно звернутись до спеціаліста.
У багатьох людей також може бути синдром відкладеного життя. Раніше ми розповідали, чому він виникає.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!