Вдячність — це навичка, її можна “прокачати”: коуч про те, як покращити ментальне здоров’я

“Вдячність — я познайомилася з цією силою у свої шість, так мені здається. Ні, звичайно, батьки вчили мене і раніше дякувати за допомогу або частування, але це було зовсім інше“, — так починає свій пост, присвячений вдячності, мотиваційна ораторка Валерія Ольховська.

Він міг би стати “ще одним із”, але, на щастя, редакція помітила його для себе. Написати — не можна пропустити.

У нашому суспільстві все частіше звучать заклики до усвідомленості. Тему ментального здоров’я та духовного розвитку просувають селебріті та лідери думок. Ми не змогли лишитися осторонь, адже вдячність — одна зі  складових духовного зростання.

Чому це так і чим корисна вдячність — розповіла Валерія Ольховська.

Спогади з дитинства

— Оскільки я росла в невеликому морському містечку, улюбленою розвагою літніх днів було море. Мій тато завжди віддавав перевагу диким пляжам перед міськими і несвідомо зародив у мені цю любов. Я добре пам’ятаю момент, коли ми були на морі і раптом, дивлячись на гладінь води й сонце, яке кидає відблиски на неї, я відчула удар енергії. Я відчула захоплення від побаченого, це почуття пройшло крізь мене і захопило кожну мою клітину.

І тоді я зрозуміла, що цей світ не такий простий, яким хоче нам здаватися. Тоді я вперше зіткнулася з божественною глибиною. (Тоді я цього не усвідомлювала, звісно).

Про себе я сказала щось на кшталт: “Господи, дякую, що бачу це”.

Навряд чи саме ці “складні концепції” були в голові у маленької дівчинки. Це було схоже на напад щастя чи радості, проте не розрізняти такі емоції в дитинстві — цілком нормально. 

Читати на тему

Ми закриваємося за “особистими кордонами” — психолог пояснив, у чому небезпека

Кордони — це не чарівна пігулка. Вони корисні. Але їх не треба зводити до культу. 

Які почуття дарує нам вдячність

Зараз Валерія вже знає, що це почуття називають вдячністю. Вона дарує людині задоволення від життя, його дрібниць і, здавалося б, незначних подій — промінчика сонця на замерзлому склі; улюбленої мелодії, яка випадково заграла в кафе, де ви щодня обідаєте, або посмішки близької вам людини.

— Я відчуваю цей стан, коли бачу красиве, і не важливо, це справа рук людини або природи. Коли дізнаюся про добро в інших; коли бачу талант чи працездатність; коли щиро розділяю чийсь біль — у всі ці моменти мене сповнює це почуття — вдячність за те, що вдалося пережити такі відчуття, — зізнається Ольховська.

Вона описує це почуття, як “стан тотального блаженства від пережитого і навіть уявного”.

Це кайф доторкнутися своєю свідомістю до чогось недосяжного, але не обов’язково складного, — каже коуч.

А найдивовижніше те, що вдячність — це навичка, тож її можна розвивати, покращуючи цим своє ментальне здоров’я та підвищуючи рівень енергії та добробуту (матеріальний світ зокрема).

Вона додає: вдячність як почуття об’єднує знання з духовних практик і психології. Саме тому їй вдається живити нас енергією та надихати на нові звершення.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Лера Ольховская (@lera.olkhovska)

І навіть якщо ви зараз переживаєте кризу у стосунках і готові піти, скажіть партнеру “дякую” за досвід, віддячте йому чи їй та почитайте матеріал, в якому психолог розповідає, як правильно завершувати стосунки.