Як зрозуміти, що людина не готова повертатися на фронт — поради для родин військових

Повномасштабне вторгнення розділило життя всіх українців на “до” та “після”, в кожну домівку постукала війна. Щодня родини військових зіштовхуються з новими викликами. Дуже складно, коли твоя рідна людина перебуває на фронті й щохвилини ризикує своїм життям.

Треба усвідомити, що підтримка близьких — надважлива під час ротації або ж реабілітації наших воїнів.

Як зрозуміти, що близька людина не готова провертатися на фронт та як діяти родині в таких випадках, аби підтримати військового? Про все це ми поспілкувалися із психологинею Ольгою Чорненькою.

Коли він/вона не готові повертатися на фронт

Психологиня каже: все те, що проживає людина, перебуваючи на фронті, виходить за будь-які межі людського усвідомлення. Тому бути готовим до повернення на війну, навіть якщо у тебе вже є бойовий досвід або ти повністю здорова людина, неможливо. 

Тому важливо звернути увагу, якщо у близької людини перед поверненням у військо з’являються різні думки, пов’язані зі смертю, або ж вона говорить про втрату сенсу життя.

Ольга зауважує, що основними емоційними реакціями, які мають насторожити родичів військовослужбовця, є:

• дезорієнтація людини;
• зниження критики;
• марення;
• агресивна та неконтрольована поведінка;
• суїцидальні наміри.

Симптоми ПТСР, депресії, замкнутість в собі, відсутність сну, імпульсивні дії — все це емоційна регуляція, яка допомагає впоратися військовому з внутрішніми переживаннями.

ПТСР у військових: симптоми та методи допомоги

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це розлад, що виникає в людини після травматичної для психіки події, яка не вписується в рамки толерантності особи. Це означає, що масштаб стресу, який відбувся, набагато більший, аніж людина зможе витримати.

Ольга зауважує, що така подія дуже часто має характерні ознаки: загроза життю та цілісності людини. І неважливо, чи це відбувається безпосередньо з самою людиною, чи вона стає свідком якихось травматичних подій, які в результаті призведуть до розвитку ПТСР.

Ознаки посттравматичного стресового розладу можуть проявитися відразу після травматичної події або навіть через півроку.

Війна відіграла роль тригера, спровокувавши у людей ПТСР від події, яка відбулася досить давно.

Читати на тему

Обпалені війною: чому українці шукають ворогів усередині та як військові реагують на розваги в тилу

Розпитали у психологинь та військових про межі та норми життя тилу в час війни.

Симптоми посттравматичного стресового розладу

Флешбеки. Провокувати їх може будь-який тригер, що здатний нагадати людині про ту чи іншу подію. Внаслідок цього людина проживає уривками ту саме стресову подію знову.

Людина починає бачити цю подію, боятися, завмирати, відчувати запахи, різні кольори, шум, звук.

Порушення сну. Уві сні психіка людини повертається в ту подію, й згадки насильно виринають у пам’яті. Тоді можуть снитися різні жахи або ж навіть, знову-таки, та сама стресова подія.    

Тривога. Людину майже завжди починає переслідувати тривожність. Зазвичай пояснень їй немає, людина сама не розуміє, чому вона тривожиться. У підсумку тривога тільки посилюється та виснажує  людину.

Розлади емоційної регуляції. Стає важко контролювати себе. З’являються спалахи гніву та агресії.

Щоб військові змогли контролювати ПТСР, вони мають спілкуватися з рідними, побратимами, не тримати все в собі. Важливо, аби вони не боялися розповісти про те, що пережили, про свій страх.

Посттравматичний стресовий розлад лікується проговорюванням. Коли людина багато розповідає про те, що з нею сталося.

Класичні методики, які пов’язані з диханням та релаксацією, також стануть у пригоді для самодопомоги військовим.

Не варто забувати й про вправу Обійми метелика: ставимо руки навхрест на грудях та почергово поплескуємо себе. Це буде нагадувати биття крил метелика, що й допоможе заспокоїтися.

Як емоції впливають на рішення військових повернутися на фронт

Як розповідає психологиня, на війні під час проживання стресових подій, які несуть із собою загрозу для життя або навіть смерть, між військовими формується буквально кровний зв’язок. Тому дуже часто побратими стають сім’єю, а близькі дивуються, чому їх тягне назад на фронт.

Рідні мають ставитися до цього з розумінням, адже тепер перед ними зовсім інша людина, в якої на фронті є сім’я з побратимів.

Повернутися до них спонукає не відчуття провини перед товаришами по службі, а саме цей кровний зв’язок між військовими.

Дуже часто саме це є приводом для конфліктів в сім’ї, але родина мусить розуміти це та йти на компроміси.

Підтримка рідних: реабілітація військових після фронту

Підтримувати військових — це найголовніше та найцінніше, що можуть зі свого боку дати рідні та близькі. Вони мають усвідомити, що людина вже зовсім інша, в неї змінилися погляди, світосприйняття, пріоритети та додалася ще одна, військова родина.

Не варто відвертатися від військового, з ним слід говорити про це.

Ольга рекомендує надати психологічну підтримку військовому/-ій, якщо у нього/неї з’являється сильне бажання повернутися на фронт. Адже мотивом повернення на війну є побратими або ж розлади ПТСР. Тому варто розмежувати ці мотиви й зрозуміти, якої допомоги зараз потребує воїн чи військова.

Стримувати військового, який рветься на фронт, силою чи за допомогою маніпуляцій не варто. Краще ставитися до його вибору спокійно та стримано, й шукати компроміси.

Психологічна підтримка військових, які не готові повертатися на фронт, є необхідною умовою для їхнього емоційного відновлення. Але не варто забувати про дружин військових, тому читайте, чого потребують рідні військових.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!