Лінія фронту на українській землі простягається на 1,5 тис. км. Щодня прифронтові населені пункти ризикують опинитися під обстрілами, але попри небезпеку деякі люди не хочуть виїжджати. Читай у нашому матеріалі, як переконати рідних евакуюватися — поради психолога.
Порадами психолога поділилася програма Ранок у Великому Місті. Щодня в населених пунктах, які страждають від обстрілів російських окупантів, залишаються поодинокі люди. Що робити, коли ці люди — твої рідні, які відмовляються евакуюватися? Читай детально поради психолога.
Як переконати людину виїхати з зони бойових дій або прийняти її позицію, пояснила психологиня Юлія Зорій. Психологи радять переконувати рідних евакуюватися, адже саме тобі так буде спокійніше.
Однак варто пам’ятати, твоя відповідальність — вмовляти рідних поїхати в безпечне місце. Відповідальність рідних — самостійно ухвалювати рішення.
Усе, що від нас залежить, донести рідним, чому це важливо. Вислухати аргументи, що вони кажуть, запропонувати їм варіанти, — каже психологиня Юлія Зорій.
Починати експерти радять з конкретики. Потрібно назвати місце, де перебуватимуть рідні, період часу, які будуть умови, дати максимальну кількість інформації про місце, куди потрібно виїхати.
Якщо раціональні пояснення не діють, психологи дають дозвіл на “заборонені” методи. Можна аргументувати до власного спокою.
Усвідомити, що ти не можеш ухвалювати рішення за рідних. Зрозумій, що ти робиш усе, що залежить від тебе, а вони — як вважають за потрібне.
Ти маєш розуміти, що вони дорослі люди, які ухвалюють рішення. Якщо рідні відмовляються, ти маєш сказати собі, що не можеш зробити більше, — радить психологиня.
Усвідом, що ти не можеш настільки вирішувати за життя інших людей, навіть попри небезпеку. Але здаватися непотрібно. Придумай запасний план на випадок, якщо лінія фронту посунеться ближче до рідних. План дій дасть відчуття контролю ситуації, тобі стане легше.
Розроблений раніше алгоритм допоможе розв’язати швидше багато питань, якщо вони виникнуть. Продумати слід таке:
Маршрути, люди, які зможуть допомогти, продукти, ліки, — каже психологиня Юлія Зорій.
Реальність така, що трапитися найгірше може навіть у далеких від фронту містах. Якщо таке трапилося, не добивай себе почуттям провини. Що робити з відчуттям провини — ми розповідали раніше.
Як би боляче тобі не було, піти на такий ризик було усвідомленим рішенням рідних. Психологиня каже, що твоєї вини в цьому немає, це було рішення інших людей. Вони усвідомлювали всю небезпеку.
Відмова рідних від евакуації — болюча тема багатьох українців. Все, що від нас залежить, продовжувати вмовляти та поважати рішення близьких. Те, що вони залишаються, не твоя провина, а їхнє бажання.
Раніше ми розповідали, як реагує наша психіка на масові трагедії.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!