Життя кожного повне сюжетних поворотів. Часом вони дарують нам приємні виклики, а часом розбивають, завдаючи чимало душевних ран.
А от як їх залікувати, доводиться дізнаватися самотужки. Як залікувати рани за японським мистецтвом, щоб продовжити щасливо жити далі, а не застрягнути в синдромі жертви?
Про це розповіла психологиня й психотерапевтка онлайн-ресурсу Психологічна підтримка Надія Терещенко.
Твоїм ранам можна надати цінність: мистецтво кінцугі
Ми сприймаємо свої рани, як щось вразливе. Здається, якщо доторкнутися до них, ми розсиплемося. Однак ці рани можуть не тільки посилити нас, а й додати нам цінності.
— До прикладу, саме так відбувається у японському мистецтві кінцугі. Майстри кінцугі заповнюють тріщини керамічних виробів лаком з порошковим золотом або іншими дорогоцінними металами, — розповіла Надія Терещенко.
Саме завдяки золотому павутинню в шрамах посуд стає більш унікальним і дорогим. Отож естетика кінцугі полягає у прийнятті недоліків.
Зокрема, про це мистецтво часто згадують кризові психологи, говорячи про травму. Адже ця метафора прекрасно показує те, як ми можемо ставитися до власних психологічних шрамів.
Але, зазначає психологиня, притаманна кінцугі повага й усвідомлення цінності свого досвіду виникають не одразу.
Як усвідомити цінність душевної рани й змінити життя
-
Підвести межу
Перш ніж радіти й усвідомлювати цінність емоційного збитку, ми маємо провести певну межу під минулим і залікувати душевні рани. Та підводити межу буває важко. Ти ніби збираєшся йти в нове життя, лишаючи позаду всього (всю) себе.
-
Лишити усе приємне
— Хоч би якими були обставини, пам’ятай, що ти не починаєш життя з нуля, — заспокоює психотерапевтка. Навіть якщо все здається втраченим, у тебе все ще є унікальний досвід, унікальні риси, стосунки та мрії, а їх ніхто і ніщо не зможе відібрати.
Найважливіше в житті — це не речі. Будуючи нове життя, зверни увагу на розвиток нових соціальних зв’язків. Шукай будь-які можливості для розширення кола спілкування, — радить Надія Терещенко.
Також починати нове життя — зовсім не означає втрачати зв’язок з рідними людьми чи друзями. Ці приємні частинки твого життя теж можуть лишитися з тобою.
Відтак психотерапевтка зазначила, що варто підтримувати стосунки з друзями, займатися своїми хобі. Також не відмовляйся від занять, місць і людей, які раніше дарували задоволення.
-
Оплач минуле
— Дозволь собі оплакати минуле. Нехай ця печаль поступово стане світлою і теплою. Намагайся відчувати вдячність до минулого, — каже експертка.
-
Займи активну позицію
Спробуйте помітити, коли відчуваєш себе жертвою, від якої нічого не залежить. І шукай те, на що можеш вплинути. Активна позиція, як зазначає Надія, дозволяє швидше адаптуватися і повернутися до повноцінного життя.
-
Не забувай мріяти
Спробуй уявити, як ти дивитимешся на цей період життя через десять років і де б ти хотів(-ла) опинитися тоді.
І головне, не забувайте мріяти й підтримувати себе, незважаючи на будь-які важкі обставини, наполягає психотерапевтка.
Якщо ж війна відклала в бік навіть мрії, читай, чому важливо мріяти під час війни і як це робити, щоб вони здійснювалися.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.