Символ-драма, гештальт чи КПТ? Які є види психологічних терапій і практик, та як знайти свою

Відчуваєш, що є проблеми, але сформулювати їх не вдається? Або ж про твої проблеми знає лише найкраща подруга чи друг, а відкриватися комусь новому і чужому не хочеться?

Або ти і пішов (-ла) би за допомогою спеціаліста, та існує стільки різноманітних практик, що розібратися в них складно і довго? Якщо твоя “кукуха” вже не витримує, читай цей матеріал!

Ми зібрали для тебе психологічні практики та найрізноманітніші види терапії. Вони можуть допомогти з будь-якими запитами — від потреби у кар’єрному зростанні до пропрацювання глибоких психотравм.

Ми всі різні, але однаково потребуємо підтримки, надто в час війни. Тож попіклуватися про себе — не соромно. Це можливість допомогти собі, щоб потім допомагати іншим. У матеріалі ділимося видами психотерапії та запитами, які вони можуть закрити.

Які бувають види психотерапії та як вибрати те, що підійде

Символ-драма

Такий вид терапії був розроблений німецьким психотерапевтом Ханскарлом Лейнером. Символ-драма — це поєднання класичного та сучасного психоаналізу, символів, пізнання несвідомого за Юнгом. У фокусі терапії — робота з уявою.

Уява використовується для заглиблення в емоції, бажання, цілі, інші механізми, які усвідомлюються та не усвідомлюються. Це метод роботи з образами, які наштовхують на розшифровку певних незрозумілих нам речей.

Під час заплющення очей та виконання вказівок спеціаліста до голови йтимуть образи, які потім розшифровуються та вказують на глибинні думки, відчуття та емоції, а також травми. Це внутрішній сигнал про те, що відбувається всередині, але може не помічатися.

Також це переключення з поточних проблем та фокус на внутрішньому. Така терапія може підійти людям, які відчувають, що “щось не так”, але не знають, що саме. Це атравматична робота з образами, що виникають у нашій фантазії.

Кому буде корисною символ-драма:

• тим, хто має психосоматичні проблеми;
• тим, хто відчуває проблеми, але не може їх сформулювати, усвідомити;
• людям з нервовими і тривожними розладами, депресією та ПТСР;
• тим, хто переживає горе і втрату;
• людям, які шукають сенс життя, хочуть виокремити важливе, зрозуміти себе;
• тим, хто має проблеми комунікації з рідними та чужими людьми.

Транзактний аналіз

Цей напрямок психотерапії розробив психіатр Ерік Берн. Він полягає у розборі психіки на окремі частини та структуризації, і працює з трьома станами его.

Три стани его — це дитина, дорослий і батько. Саме за ними визначається, як людина поводиться в різних ситуаціях. За цими відмінностями поведінки визначаються наші реакції, емоції та усвідомлення себе.

Під час роботи розбираються дитинство, дорослішання, патерни виховання батьками, доросле життя, проблеми та запити. Така терапія може підійти тим, хто відчуває себе не головним у своєму житті, хто часто підкоряється іншим і не ставить себе на перше місце.

Особливо тим, у кого було травматичне дитинство, токсичні батьки. І це суттєво вплинуло на твою особистість, вчинки тощо.

Транзактний аналіз підійде для таких запитів:

• пропрацювання досвіду “токсичних батьків” та дитинства;
• тим, хто відчуває себе не “головним героєм” свого життя;
• відчуває себе некомфортно під час комунікації з однолітками, старшими за віком чи “званням”;
• завищена чи занижена самооцінка;
• страх ухвалення рішень, засудження;
• невміння будувати здорові стосунки.

Нейролінгвістичне програмування

Нейролінгвістичне програмування належить до форм психотерапії, коли моделі і поведінка змінюються задля досягнення певних результатів. Це щось схоже на вислів “думки матеріальні”.

Підхід був розроблений у 1970-х роках психотерапевтами Бендлером і Гріндером. В основі практики — зміна фокуса думок та уваги. Тут фахівець працює з тобою і над усталеними “нормами” та звичками, коли щось заборонене не дає можливості розвиватися.

Зі спеціалістом можна пропрацювати свою поведінку, сприйняття проблем та викликів, спостереження та аналіз своїх і чужих реакцій та поведінки, використання своїх сильних сторін для досягнення бажаного.

Методи нейролінгвістичного програмування бувають дуже різними. Вони допоможуть, якщо твій запит це подолання:

• фобій, панічних атак і тривоги;
• залежностей;
• невпевненості в собі;
• дефіциту уваги, гіперактивності;
• затримки в кар’єрному чи особистісному зростанні;
• слабко розвинених комунікативних навичок;
• внутрішніх “запобіжників”, які не дають жити та розвиватися.

Тілесно-орієнтована психотерапія

Тілесно-орієнтована психотерапія — один з найпоширеніших та найважливіших напрямків психотерапії. Вона полягає у ментальному відновленні через фізичне. Завдяки взаємодії з тілом досягаються глибини підсвідомості, виявляються тригери, проблеми та справжні відчуття.

Це взаємодія психіки з фізіологією, тому тут спеціаліст працюватиме з відчуттями, рухами, розслабленням та напруженням тіла, виявленням реакцій, переживань. Ця методика підходить для людей, яким складно пояснювати думки та емоції словами.

Тілесно-орієнтована психотерапія підійде, якщо твій запит це:

• розвиток свого емоційного благополуччя;
• розуміння сигналів тіла та зв’язку з емоціями;
• подолання психічних травм;
• розвиток виражання емоцій та розуміння своїх станів;
• фокус на відчуттях, покращення самосприйняття.

КПТ (когнітивно-поведінкова терапія)

Когнітивно-поведінкова терапія є методикою зміни фокуса мислення. Вона була розвинена психіатром Аароном Беком у минулому столітті. За КПТ, причинами наших негативних відчуттів є наше мислення, тривожність та зацикленість.

Сенсом КПТ є заміна негативу на позитивні шаблони мислення та інші підходи. Таким чином переосмислюється свій підхід до проблем, їх розв’язання та сприйняття загалом. Крім цього, тут йдеться про відповідальність за свої емоції, вміння ними керувати та усвідомлювати.

Спеціаліст допоможе проаналізувати твоє мислення, реакції на певні речі та знайти відповідь, чому реакції саме такі. Така терапія допомагає надалі самостійно визначати, що саме призводить до проблем у житті і які дії/думки варто змінювати.

Когнітивно-поведінкова терапія підійде, якщо ти:

• не вмієш самостійно ухвалювати рішення, боїшся їх;
• маєш депресивний стан, нав’язливі думки, гіперфіксацію, зацикленість;
• маєш переконання, що до тебе прикуто багато уваги, і всі засуджують тебе;
• постійно прокручуєш у голові негативні сценарії;
• не знаєш, чого хочеш від життя, і чому в тебе не виходить комунікувати з іншими людьми;
• маєш тривожні розлади.

Діалектична поведінкова терапія

Діалектична поведінкова терапія є комплексною системою КПТ. Її використовують для роботи з важкими життєвими ситуаціями та станами в людей. Це баланс між прийняттям себе та допомогою.

Тут використовуються техніки усвідомленості та поведінкової терапії, створюється простір довіри між спеціалістом та пацієнтом, а потім починається пошук причин проблем та робота над ними.

Терапія вчить пацієнта прийняття, мотивує на зміни, навчає правильного ставлення до проблем та викликів, а також здорового підходу до подолання проблем. Результатом терапії є покращення ментального та фізичного стану, вміння застосовувати отримані навички у житті.

Діалектична поведінкова терапія підійде тим, у кого прояви:

• суїцидальної поведінки, селфхарму, різних видів депресії;
• прикордонного розладу особистості, біполярний розлад, ОКР;
• залежностей;
• розладів харчової поведінки.

Психоаналіз

Концепція була розроблена Зигмундом Фрейдом. За нею йде робота над підсвідомістю — спогадами, думками, емоціями та відчуттями, яких ми не пам’ятаємо, але вони впливають на наше життя.

Найчастіше це про пережитий травматичний досвід раніше, наприклад, у дитинстві. Через витіснення мозком спогадів, травми можуть бути прихованими у несвідомому. Психоаналіз шукає внутрішні причини конфліктів.

Нині психоаналіз має багато відгалужень, тому спеціалісти можуть працювати за різними методиками. Наприклад, за допомогою асоціацій, трактувань сну, тими ж “обмовками за Фрейдом”. Спеціаліст допомагає усвідомити свої відчуття та проблеми.

Психоаналіз підійде, якщо ти хочеш:

• покращити комунікацію з рідними та чужими людьми;
• підвищити самооцінку та самосприйняття;
• пропрацювати свої травми минулого, усвідомити, які саме події стали травматичними та мають вплив зараз;
• прибрати відчуття незрозумілої туги та тривоги.

Читати на тему

Не лише “Як ти?” Слова, що підтримують: як спілкуватися з військовими після фронту

Військові на війні наче в паралельній реальності, тож опісля необхідно знаходити нові типи комунікації

Арт-терапія

Цей спосіб терапії у багатьох викликає сміх та слова, що це лише про малювання, а не роботу над собою. Але ця практика підходить і для дітей, і для дорослих з доволі різними запитами.

Тут важливо не плутати фахову арт-терапію, яка використовується у лікувальній практиці з 1940-х років, з майстер-класами з малювання, які помилково так називають.

В основі принцип схожий на символ-драму, і також працює з фантазією. Але тут грає роль ще фізичне відображення відчуттів — малюнок. Проводити таку терапію має саме арт-терапевт, який вміє тлумачити образи.

Арт-терапія може підійти тим, кому складно словесно виражати емоції, відчуття та говорити про проблеми. Тут не потрібні навички малювання.

Арт-терапія може бути способом розв’язання проблем для тих, у кого:

• складність у вираженні, керуванні емоціями;
• гіперактивність, або навпаки — небажання бути видимим;
• висока напруженість, тривожність, накручування себе;
• низькі комунікативні навички, невміння будувати здорові стосунки;
• невміння концентруватися;
• перфекціонізм, який заважає чи впливає на самооцінку.

Екзистенційна терапія

В основу цієї психологічної практики лягла філософія екзистенціалізму. Така терапія підійде людям, які шукають сенси у цьому тривожному житті, досліджують себе, оточення і життя загалом.

Тут можна знайти відповіді на питання плину часу, сенсу життя, своєї самотності чи цього бажання, поведінки своєї та інших людей, пошук наповненості життя. Екзистенційна терапія більше не про пропрацювання травм, а про пошук балансу.

Вона допомагає усвідомлювати та приймати певні речі в житті, наприклад, розлучення, смерті, та те, що змінити вже не можна. Ця терапія вчить не лише усвідомлення та спокійного ставлення до речей, а й самостійного ухвалення рішень, цінування життя, побудови усвідомлених та здорових стосунків з іншими.

Екзистенційна терапія підійде тим, хто:

• відчуває страх самотності чи смерті;
• шукає баланс та сенс життя;
• має тривожність, апатію чи депресію;
• переживає складну ситуацію в житті, має нав’язливі погані думки;
• має страх відповідальності;
• мислить песимістично.

Позитивна психотерапія

Це порівняно новий вид психотерапії, в основі якого акцент на позитивному в житті. Робота над собою полягає у пошуку сильних сторін, розвитку потрібних навичок, пошук балансу та власних ресурсів.

Позитивна психотерапія увібрала в себе частинки різних методів психотерапії. За концепцією практики, людина має самовдосконалюватися, розвивати свій потенціал завдяки фокусуванню на ресурсах, перебуванню у балансі та консультуванні.

Це чимось схоже на коучинг. Проте спеціаліст допомагає не лише з постановкою цілей та досягненням результатів, а й із тлумаченням реакцій, поведінки та емоцій.

Позитивна психотерапія підійде людям, які:

• хочуть розвинути свої навички, підвищити самооцінку та впевненість у своїх діях;
• не знають, з чого розпочати роботу над собою;
• потребують консультації щодо життєвих рішень, емоцій та думок;
• мають тривожність.

Mindfulness

Ця практика працює через усвідомлення теперішніх моментів завдяки багатьом видам фокусу — медитаціям, йозі, усвідомленню відчуттів тіла, смаків, текстур та ароматів тощо.

Вона походить з буддизму, але не має релігійного підтексту. Це концентрація на чомусь одному, пошук та виокремлення важливого, усвідомлення своїх дій та думок.

Практика mindfulness це набір навичок, які можна поступово розвивати навіть без допомоги психолога/психотерапевта/психіатра. Вона допомагає зосереджуватися на теперішньому моменті життя та цінувати кожну його мить.

Також практика може допомогти, якщо ти постійно займаєшся “самонакручуванням”, переживаєш про погане і чіпляєшся за негатив. Mindfulness тут про прийом цього негативу, але розфокусування з нього.

Mindfulness може допомогти, якщо твій запит це:

• зниження рівня стресу, тривоги;
• вихід з депресивних та тривожних станів;
• покращення уваги, концентрації та пам’яті;
• покращення взаємин з оточенням;
• самоусвідомлення себе та свого життя;
• пошук сенсів та позитиву у житті.

До речі, ми розповідали, як практика mindfulness може допомогти пережити травматичний досвід війни.

Гештальт-терапія

Гештальт-терапія — це один з практичних методів гештальтпсихології, а також поширений напрям у психотерапії. Цей метод був розроблений як противага психоаналізу. Людина тут розглядається як система, в якій все має бути злагоджено — емоції, відчуття, думки, дії.

Гештальт-терапія може повертати нам частини особистості, що були втрачені та подавлені іншими людьми, дати відчуття власної цілісності. Під час роботи ми усвідомлюємо кожен момент життя, дію та емоцію, свої потреби та цілі у житті.

Gestalt з німецької — форма, цілісність, персона. А тому практика напрямлена на повернення нам відчуття цілісності себе та свого життя. Давні образи, що накопичувалися, гнів, травми — можуть не давати спокійно жити і нагадувати про себе.

Терапія допоможе розібратися з причинами негативних емоцій, що виникають від цих спогадів, а також “закрити” ці гештальти в найрізноманітніший спосіб.

Така терапія найкраще підійде для запитів:

• пропрацювання старих травм;
• розуміння своїх вчинків, відчуттів, емоцій;
• подолання невпевненості у собі, відчуття самотності;
• розставлення особистих кордонів;
• здобуття навички розпізнавання та виражання своїх емоцій.

Інтегративний підхід

Інтегративний підхід — це поєднання кількох практик чи методик роботи спеціаліста з клієнтом. Найчастіше це баланс чи пошук золотої середини, коли людина має кілька різнохарактерних проблем у житті.

Це може бути поєднанням КПТ, психоаналізу, гештальт-терапії, арт-терапії тощо. Найголовніше, щоб спеціаліст однаково добре працював у різних методиках. Або ж це може бути два різних спеціалісти, які працюють, до прикладу, один у КПТ, а інший — в арт-терапії.

Дифузія практик може допомогти краще відрізняти не лише техніки, а й свої відчуття, різницю між результатом цих практик. А також знайти свою ідеальну методику роботи з запитами.

Подібно до гештальт-терапії, тут людина розглядається також як цілісний механізм. Перевагами інтегративного підходу є відсутність єдиного механізму роботи чи протоколів, персональна адаптація.

Такий підхід підійде для запитів:

• тривожність та депресія;
• психологічні травми;
• проблеми у стосунках;
• консультування щодо одиничних випадків;
• допомога у досягненні цілей;
• розвиток особистого потенціалу.

Раніше ми розповідали, як спілкуватися з людьми, які пройшли полон.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.