Робітничі професії стереотипно вважають другорядними. І замість того, аби проаналізувати ринок праці, роблять поспішні висновки, що здобуття вищої освіти пріоритетніше за професійні технічні галузі. Але усі професії мають свою вагому ланку у житті крани.
Міністерство освіти та науки України планує до 50% молоді направити у профтехнічний напрям. Безоплатну професійну освіту можуть здобувати й дорослі. Особливо це актуально для переселенців, які шукають роботу на новому місці, та військових, які повертаються додому.
Нюанси розвитку профтехосвіти разом з експертами розібрало видання Liga.Life.
Професійна освіта важлива
Робітничі спеціальності завжди мали попит на ринку праці, а дуже часто були навіть в дефіциті. Все це відбувається через помилкове уявлення про них.
— Ви хочете здобути вищу освіту, щоб мати диплом і знайти роботу. Це стереотип. Чи знаєте ви, що оклад юриста на державній службі становить в середньому 8-9 тис. грн, а сантехнік чи зварювальник заробляє близько 30 тис. грн? Молодь дивується, — каже голова комітету зі сталого розвитку Федерації роботодавців Олена Колеснікова.
Та на стереотипне сприйняття профтехосвіти повпливали не тільки упереджені судження щодо майбутнього заробітку, а й самі умови навчання.
Адже у більшості заклади, які навчають спеціалістів робітничого спрямування, асоціюються із занедбаними будівлями та низьким рівнем освіти.
Проте цей стереотип руйнує директорка департаменту освіти та науки Київської міської державної адміністрації Олена Фіданян і зазначає, що ще до початку повномасштабного вторгнення були інвестиції у профтехи.
— Кошти направили на модернізацію оснащення, ремонт приміщень, закупівлю необхідного обладнання. Купували інструменти, спецодяг. Якщо у 2014-2016 рр. ті, хто навчався на перукаря, самостійно купували ножиці, на кухаря – халати й навіть ножі, тепер все це є в закладах освіти, — зазначає Олена Фіданян.
Освітні ваучери
Війна змусила багатьох людей змінити не тільки дім, а й професію, бо щоб влаштуватись на роботу вони часто мають або не той галузевий напрям, або недостатню кваліфікацію.
Аби полегшити цю ситуацію, уряд розробив модель освітніх ваучерів для переселенців та військових, які повністю або частково сплачують вартість навчання на профтехнічному напрямі.
Така підтримка поширена на 70 професій й спеціальностей. Дізнатися деталі можна на сайтах місцевих центрів зайнятості.
— Для школярів безоплатною профтехосвіта є і зараз. А ваучери – це додатковий механізм для тих, хто має одну освіту й хоче безплатно здобути другу. Навчання на виробництві теж безоплатне. Ваучери на навчання мають допомогти цим людям отримати кваліфікацію і роботу, — зазначає Олена Колеснікова.
Про схожий досвід згадує й Олена Фіданян, що вже у чотирьох професійних ліцеях Києва проведені короткострокові курси для дорослого незайнятого населення.
Ми перенавчаємо дорослих – даємо їм другу освіту, професійну. Наприклад, жінка зі статусом ВПО, яка переїхала до нашого міста з сім′єю і шукає роботу, може стати швачкою і піти працювати до ательє, — коментує Олена Фіданян.
До того ж у межах проекту EU4Skills: кращі навички для сучасної України переселенці мають змогу навчатися у Київському професійному ліцеї будівництва і комунального господарства.
— У нас навчалися вісім співробітників атомної станції з Енергодара. Вони опанували професію зварювальника. Тепер матимуть роботу в Києві. Таких прикладів багато. Навчання дорослих новій спеціальності – дуже хороша справа, — розповідає директор закладу Ігор Хоменко.
Через повномасштабну війну багатьом довелось будувати життя з нуля, шукати роботу в новій сфері та опановувати нові навички. Та щоб допомогти українцям безоплатно здобути нові знання та повністю опанувати нову професію, запустили новий проект. Вікна розповідали, що проект Дія.Цифрова освіта масштабується у платформу Дія.Освіта.