Навіть у стосунків є тренди, а якщо точніше, то вони були завжди. Навіть зараз, коли наша держава черговий раз доводить своє право на існування й українські чоловіки та жінки захищають країну ціною власного життя.
Останнім часом ми всі стали свідками появи нового тренду — стосунків з військовими. З одного боку, це може здатися звичним явищем — людина просто вибирає собі партнера (-ку), але з іншого боку — це інколи переходить межі романтики та перетворюється в культ. Тому на порталі Resex детальніше розглянули цю тенденцію.
Чимало жінок і дівчат хотіли б мати хлопця військового. Чому? По-перше, це ж неймовірне захоплення ним і героїзація за мужність при захисті України. А, по-друге — це його суспільне схвалення з боку оточення та створення культу особистості.
Проте мало хто думає про те, що замість їх надмірної героїзації потрібен інший підхід — це просте розуміння, що вони відчувають, через що пройшли.
Склалось викривлене уявлення про пошук чоловіків-військових. Навіть, якщо пригадати події того року, коли військові, які обороняли Азовсталь, були головною темою інфопростору. Як наслідок, виник образ мужнього, сильного, молодого героя, який став мрією багатьох жінок і дівчат.
У багатьох соціальних мережах лунали тренди: “Хочу хлопця з Азовсталі”. Та на сьогодні ситуація мало змінилась, тільки тепер — це образ бійця з Бахмута. Тільки з нюансом, що пекельніша точка і більше про неї говорять, то більш бажаний чоловік-військовий, як партнер.
Не варто забувати, що після повернення додому деякі військовослужбовці стикаються з численними складнощами, пов’язаними з досвідом війни: посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривожність та інші психоемоційні проблеми.
Одного бажання бути з військовим для щасливих стосунків замало. Партнерки до таких стосунків можуть бути не готовими, якщо до цього не цікавилися нічим, пов’язаним з військовим досвідом та його наслідками.
Найбільшою проблемою для військових після повернення додому з війни — це знайти спільну мову з рідними та близькими. Адже вони не мали такого досвіду, тому може виникати брак взаєморозуміння, роздратування, чи побоювання, що можуть призвести до розриву стосунків.
Фото: Pexels
Аби побудувати чи зберегти вже наявні хороші стосунки з військовими потрібно розуміти свого чоловіка, а насамперед те, що він пережив. Доктор Джеймс Мунро у 2011 році у статті під назвою 8 навичок, необхідних у бою, які роблять цивільне життя складнішим, описав декілька головних факторів, які допоможуть зрозуміти жінкам, з чим має справу військовий під час бойових завдань.
Тому згідно зі статею зазначимо те, що може чекати партнерок, які розпочали стосунки з військовим і як вибудовувати з ними правильну комунікацію.
Військові в зоні бойових дій мають бути постійно напоготові. Гучні чи різкі звуки нагадують про можливі загрози, але й абсолютна тиша не дає розслабитися — мозок позбавлений орієнтирів, немає можливості оцінювати ситуацію, а це відразу включає відчуття небезпеки. Солдатам притаманна постійна пильність та контроль.
Навпаки, люди, що звикли до стану безпеки, можуть не розуміти такої поведінки, у звичайному житті вона дуже помітна і викликає напругу. Але зрозумійте головне — так чоловік виявляє свою турботу про вас. Саме завдяки такій поведінці боєць вижив, а оскільки війна ще триває — треба бути уважним.
Щоб вижити військові повинні навчитися нікому не довіряти в зоні бойових дій. Краще вважати усіх ворогами доти, поки не переконаєшся в протилежному. Але вдома недовіра і підозрілість істотно шкодять стосункам, зокрема сімейним.
Якщо у звичайному житті ми найчастіше говоримо про базову довіру до світу і до людей, то у військових довіру можна лише заслужити, показавши результат. Жінки можуть бути ображені й сприймати такі дії, як сумніви щодо їхніх почуттів, чесності. Але найімовірніше, чоловіком керує бажання відчути надійний зв’язок між вами й отримати послання: “Мені можна довіряти”.
Найважливіше завдання на війні – виконати бойове завдання, яке визначає командування. На цьому зосереджена вся увага та ресурси солдата. У цивільному світі люди самі проявляють ініціативу, виявляють нові завдання, визначають пріоритети й вирішують самі, як і куди їм рухатися.
Вплив саме цього правила є підґрунтям більшості конфліктів у сім’ях та парах. Треба розуміти, що у твого чоловіка ініціатива може бути “тимчасово відключена”, і якщо тобі щось потрібно — кажи про свої прохання прямо та чітко.
У зоні бойових дій виконання наказів є вкрай важливим для особистої безпеки й успіху завдання. Військові, які за рангом можуть ухвалювати рішення, віддають накази, що стосуються життя або смерті інших людей, навіть за відсутності усієї необхідної інформації.
Вдома, особливо у сім’ї, ухвалення рішень – спільна справа. Людям потрібен час для обговорення питань, шляхів їх вирішення, і вони часто просять про додаткову інформацію. Повернення до цивільного життя вимагає перебудови, розвитку, уміння слухати та чути інших людей, при цьому цінувати свою впевненість та завзятість.
У зоні військових дій виживання залежить від автоматичної реакції на небезпеку. Критично важливо діяти першим, з максимальною вогневою потужністю, а розмірковувати вже потім. Не менш важливо зберігати в справному стані й готовності все обладнання, зокрема зброю. Удома неприбрані кімнати й брудні речі можуть викликати нерозуміння у людини, яка повернулася з війни, а її реакція може налякати або приголомшити оточення.
Також жодних різких рухів, сюрпризів. Не заходьте зі спини, не торкайтеся, якщо бачите, що чоловік у своїх думках. Спокійно приверніть до себе увагу, переконайся, що є контакт.
У зоні військових дій, якщо ворог може передбачити твоє пересування, розташування, плани або наміри – ти у небезпеці. Військові вчаться бути непередбачуваними й приховувати інформацію. Роботодавці ж від працівників чекають дотримання розпорядку і правил, а дружинам та дітям це просто необхідно.
Близьким та рідним часто незрозумілі причини різкої зміни планів, адже налагоджена рутина та сімейні традиції дають відчуття спокою та домашнього затишку.
Робота солдата вимагає, щоб він діяв швидко, завжди перебував у готовності до бойової тривоги. Таким чином, єдині емоції, що дозволені – це гнів та дратівливість. Емоції, які є такими небезпечними у бою, виявляються неймовірно потрібними для стосунків вдома
Такий емоційний стан оточення у цивільному світі трактує як закритість, байдужість. Однак це спосіб захистити близьких від небажаних емоцій та переживань. Перш ніж просити демонструвати емоції, важливо допомогти військовим навчитися розпізнавати їх у собі, а потім поступово вчитися їх проявляти.
Вкрай непросто говорити про те, як війна змінює людей. Вона може змінити базові переконання про людство і справедливість у світі. Удома важко пояснити цивільним – людям, що живуть у безпеці – що траплялося у бою, які ухвалювалися рішення, чому вони були потрібні.
Цікавість може поранити й так перевантажену переживаннями душу військового. Просто дайте відчути, що ви поряд і вдячні за все. Повернення до мирного життя — це завдання не лише військового, але й кожного з нас. А стосунки, підтримка, сім’я — той ресурс, який допомагає витримати стрес, дає змогу жити далі.
Війна негативно впливає на всі сфери життя людини, зокрема й на особисті стосунки. На фоні стресу, переживань та злості частішають конфлікти, що іноді призводить навіть до розставання. Вікна розповідали, як зберегти стосунки під час війни.