Боротьба за дім: пояснення юриста, що робити з нерухомістю, яка залишилася в окупації

Відчуття захищеності, повної свободи, безумовної любові та зв’язку зі своїм корінням — усе це нам дарує рідний дім. Колись він прихистив нас у перші дні нашого життя, або ж лише згодом шляхом довгої та кропіткої праці став нашим улюбленим прихистком і захистом від усіх негараздів зовнішнього світу.

Проте понад 14,6 мільйона українців, за даними Міжнародної організації з міграції, були змушені покинути затишні домівки, аби врятувати власне життя та життя своїх близьких. Цифра приголомшує — це 40% населення України.

У багатьох з них домівки або понівечені нищівними обстрілами російських окупантів, або ж взагалі повністю зруйновані. Тож щоб допомогти українцям, які залишились без житла, було створено програму єВідновлення. Та не всі можуть на неї розраховувати, адже житло деяких українців і досі розташоване на окупованих територіях.

Їм невідомо, що зараз відбувається у їхніх рідних стінах, які так довго доводилось наповнювати улюбленими деталями власного життя. Можливо, від них лишилися тільки уламки цегли. Або ж окупанти, які з хижою нетерплячістю чекали на “звільнення” житла вже зняли зі стін родинні портрети колишніх власників. 

У будь-якому разі українці, чиї домівки й надалі залишаються в окупації, часто не знають, що робити: наразі не існує закозаконого механізму для надання компенсацій тим власникам житла, до якого немає доступу.

Зазвичай залишається єдина можливість — чекати деокупації. Проте це часто не вихід, адже вже зараз людям потрібні кошти, щоб знайти нову оселю. А деколи власником може бути людина, які загинула в окупації чи перебуває у статусі зниклого безвісти.

Питань у таких випадках завжди буде більше ніж відповідей. І все буде зводитися до думки: що ж робити. Тому Вікна поспілкувалися з юристом приватного адвокатського об’єднання Сергієм Ланкіним про правовий статус нерухомості в окупації, що з нею робити, чи можна її продати, які кроки можна зробити для отримання компенсації та як діяти, якщо власником був загиблий чи зниклий родич.

Фото: Донецька область, Getty images

Яку нерухомість можна передавати у власність іншим під час війни

Сергій Ланкін пояснює, що насправді зараз не встановлено обмежень щодо державної реєстрації нерухомого майна, наприклад, продажу, дарування або іншого передання у власність іншій особі під час воєнного стану, зокрема й майна на тимчасово окупованій території.

Однак, є великі сумніви, що нотаріус або інший державний реєстратор погодиться посвідчити такий договір або угоду.

Річ у тім, що практично неможливо перевірити насправді фізичну наявність цього майна і його стан, що ставить під сумнів дійсність такого правочину.

Окрім цього кожен випадок продажу майна на ТОТ варто розглядати окремо, адже необхідно враховувати:

• наявність документів щодо будинку Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• наявність технічного плану будинку, інших супровідних документів;
• відсутність обтяжень на нерухомості.

Крім цього, за словами юриста, фінальне рішення щодо державної реєстрації операції з будинком або квартирою буде ухвалювати державний реєстратор, який самостійно має взяти на себе відповідальність та ризики, пов’язані з договором щодо такого майна.

Проте здебільшого йдеться саме про передання права власності на підконтрольній Україні території за українськими законами.

Адже жодні угоди щодо нерухомого майна на українській території не є дійсними, якщо вони були проведені не за українським законодавством. Це визначає Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України.

Щобільше, Сергій Ланкін каже, продаж житла на ТОТ, наприклад, громадянам країни-агресорки та будь-яка подібна співпраця з ворогом надалі може бути визнана колабораційною діяльністю.

Зрештою, це може не лише позбавити права на отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло, але й потягнути за собою кримінальну відповідальність.

Чи можна отримати компенсацію за зруйновану нерухомість, на місці якої є новобудова

Сергій Ланкін зазначає: варто розуміти, що на час збройного конфлікту та окупації РФ українських територій діє міжнародне гуманітарне право, зокрема Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни.

Положення вказаної конвенції діють не лише з 24.02.2022 року, коли російські окупанти розпочали повномасштабне вторгнення, а зокрема й після початку агресії РФ на Сході України та після окупації території Автономної Республіки Крим у 2014 році.

Стаття 53 згаданої конвенції забороняє окупаційній державі знищувати нерухоме майно приватних осіб, окрім випадків, коли це необхідно для воєнних операцій.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Evgeniy Maloletka (@evgenymaloletka)

Отож, безпідставно руйнувати будинки, що були на території до її окупації, суворо забороняється і є воєнним злочином. За це передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України та Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Водночас, якщо на місці зруйнованого будинку, яким володіла особа ще до окупації, було зведено нову будівлю, вона все одно матиме право на компенсацію за зруйноване майно. Проте ця нерухомість має бути зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Що може зробити людина, чия нерухомість розашована в окупації

Юрист пояснює, що більшість дій задля отримання компенсації за зруйноване житло можливо зробити лише тоді, коли є фізичний доступ до вказаного майна.

Наприклад, щоб отримати відшкодування за програмою єВідновлення, необхідне проведення комісійного обстеження зруйнованого або пошкодженого нерухомого майна. Проте це неможливо в умовах окупації.

Отже, компенсацію від держави такі особи зможуть отримати тоді, коли будинок, який розташований в окупації, повернеться під контроль української влади.

Читати на тему

То Відновлення є, чи нема? Як відбувається відбудова втраченого під час війни житла за державною програмою

Що робити, якщо гроші на будівництво чи відновлення втраченого через війну житла не видають: читай у матеріалі.

Що ж тоді робити людям, чия власність наразі розташований на ТОТ?

Існує три кроки, аби підготуватися заздалегідь до процесу отримання компенсації, або ж поки не з’явиться новий механізм нарахування відшкодувань.

Що робити, коли нерухомість поки що в окупації

1.     Зібрати фото та відеодокази зруйнованого або пошкодженого будинку (якщо є така можливість).
2.     Зібрати та оновити усі документи, що підтверджують право власності на будинок, зокрема зареєструвати документи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
3.     Збирати дані з мережі Інтернет та відкритих джерел щодо стану будинку.

Звертаю увагу, що без реєстрації відомостей про нерухомість в Державному реєстрі особа не матиме права на компенсацію, — каже Сергій Ланкін.

Що робити з громадянами РФ, які заволоділи майном в Україні під час окупації

Юрист наголошує, що Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни визначає: під час окупації продовжує діяти законодавство окупованої держави, зокрема кримінальне. Тобто відповідно до цього документа попри окупацію РФ на територіях України діє саме українське законодавство.

В ідеальному світі й у світлі положень Женевської конвенції РФ мала б не тільки не допускати випадків заволодіння майном українських громадян на окупованій територій, а й переслідувати випадки незаконного проникнення до такого житла.

Як пояснює юрист, за українським та міжнародним законодавством будь-яке заволодіння росіянами окупованою нерухомістю не буде мати жодної юридичної сили. А таке нерухоме майно має бути безумовно повернуто своїм українським власникам одразу після повернення території під контроль української влади.

Фото: Маріуполь, Getty images

А якщо на місці зруйнованої нерухомості була зведена нова будівля? Можна було б припустити, що нові квартири б мали передати тим особам, які втратили своє житло, яке знаходилось на місці новобудови. І так може бути. Проте наразі відповідний механізм на законодавчому рівні не реалізований.

Причин для цього може бути безліч. Зокрема й те, що досить часто окрім руйнації росіяни нічого не приносять на загарбані території. Та навіть якщо окупанти десь і зводять нові будови, території на яких вони розташовані наразі ще не були деокуповані. Наприклад, може йтися про житло в Криму чи Маріуполі, які стали досить важливими фігурами російської пропаганди, а тому мінімально наповнюються новобудовами.

Та Сергій Ланкін запевняє, коли ті населені пункти, де окупаційна влада розпочала нове будівництво чи реконструкцію існуючих будинків будуть повернуті під контроль України, тоді, найімовірніше, така модель може бути розглянута.

Що робити, якщо за зруйноване житло є невиплачений кредит

Якщо тобі довелося стикнутись з ситуацією, коли нерухомість була зруйнована, але у тебе за неї лишився невиплачений кредит, то не варто хвилюватись.

Річ у тім, як пояснює юрист, що кредитні зобов’язання щодо майна, яке пошкоджено або знищено на тимчасово окупованій території, можуть бути призупинені за заявою позичальника, згідно з нормами чинного Закону України Про споживче кредитування.

Банк (або інший кредитор) має звільнити позичальника від сплати залишку боргу за кредитом та штрафних санкцій, якщо боржник у заяві про призупинення надасть докази пошкодження або руйнування власного житла.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Mstyslav Chernov (@mstyslav.chernov)

Відповідне рішення має бути ухвалене на наступний день після подачі відповідної заяви від позичальника.

Водночас підтвердження руйнувань або знищення будинку позичальник може подати протягом 90 днів, коли український уряд виключить такий регіон з переліку територій, на яких ведуться воєнні (бойові) дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ.

Тож коли територія, де розташовувалася нерухомість заявника, буде деокупована, він або вона зможе окремо отримати компенсацію за руйнування або знищення майна допущені під час окупації РФ за програмою єВідновлення.

Що робити спадкоємцям загиблої чи померлої людини, яка була власником нерухомості

Юрист наголошує, що компенсацію за програмою єВідновлення можуть отримати лише власники нерухомого майна, що було пошкоджено або зруйновано в окупації.

Отож, якщо рідні бажають отримати компенсацію за зруйноване житло — їм необхідно звернутися до нотаріуса разом зі свідоцтвом про смерть свого родича та заявою про прийняття спадщини.

Читати на тему

4 млрд гривень на ремонти для українців: як отримати допомогу за програмою єВідновлення

Дивись сюжет про те, як працює програма єВідновлення.

Після цього свідоцтво про право на спадщину, яке видасть нотаріус, буде підставою для переоформлення права власності. Далі лишиться подати заявку для отримання компенсації в рамках єВідновлення.

У разі, якщо власник нерухомості помер на ТОТ, то його спадкоємці можуть звернутися до українського нотаріуса з документами, що підтверджують факт смерті та були видані окупаційною владою. Такі “свідоцтва” чинне законодавство України наразі може визнати.

Після звернення до нотаріуса, механізм дій залишиться таким самим, як і під час переоформлення права власності з документами, які були видані на підконтрольній Україні території. Тоді теж спадкоємцям можна буде отримати компенсацію за зруйноване майно, якщо воно вже було деокуповане.

Чи можуть отримати компенсацію за зруйноване житло рідні тих, хто пропав безвісти

Це питання досить складне. Проте більше в моральному плані для самих рідних. Адже порядок дій для отримання компенсації за зруйноване житло буде схожим, як і в родичів загиблих власників майна.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений користувачем @libkos

Юрист пояснює, що у разі, якщо рідні зниклої безвісти людини захочуть отримати компенсацію, їм доведеться фактично успадкувати майно цієї особи. А для цього необхідно буде визнати зниклого родича померлим в судовому порядку.

Звернутися до суду можна після шести місяців з дня зникнення такої особи. Для цього у родичів має бути підтвердження, що їхній рідній людині могла загрожувати смерть, або є дані, які підтверджують її загибель.

А вже після судового рішення про визнання особи померлою, її рідні зможуть успадкувати нерухомість. Проте у такому випадку важливо також розуміти, що якщо ця людина жива та, наприклад, перебуває у полоні, звільнити її звідти стане ще складніше.

Деякі українські міста просто вщент знищенні. Сотні тисяч українців залишилися без житла, але вони мають можливість отримати компенсацію через Реєстр збитків. Його виконавчий директор розповів, що люди, які жили у тих містах, які вщент зруйновані, не повинні будуть доводити пошкодження свого майна для реєстру збитків. Читай детальніше про компенсацію за житло у вщент зруйнованих містах та як подати заявку до Реєстру збитків.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!