Ціни на сезонні овочі з грядки, за даними Держстату, зросли утричі, якщо порівняти з вартістю городини рік тому.
У столиці помідори нині на ринку торгуються в середньому по 75 грн за кілограм, цибуля — 70 грн/кг, морква — 75 грн/кг, перець — 95 грн/кг, буряк — 40 грн/кг, кабачки — 35 грн/кг, молода картопля — 35 грн/кг, а качан капусти обійдеться у 100 грн.
Про головні економічні причини таких цін і про те, чи чекати здешевшання овочів, ми розпитали в аналітика центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павла Мартишева.
— От, скажімо, морква зараз утричі дорожча, ніж рік тому. Дуже просте пояснення: тому що у нас окупований частково південь України.
А сезонність вирощування овочів передбачає те, що спочатку йдуть ранні овочі з півдня України, а потім поступово достигають овочі в центральних регіонах, західних і північних. Тому ми маємо таку затримку зараз з овочами.
Поки що сезон не почався повністю. Тобто сезон ранніх овочів почався, але оскільки Херсонщина, яка раніше забезпечувала нас ранньою продукцією, тимчасово окупована, потрібно зачекати, доки дозріють овочі в центральних областях.
До того ж, грубо кажучи, це зростання цін через знецінення гривні, тобто у нас ціни зростають не тому що у нас мало чогось всередині країни, а тому що знецінюється гривня і відповідно зростають ціни: гривневі ціни та витрати на виробництво і витрати на доставку продукції в гривні.
Варто ще розуміти, що ціна залежить від логістики, від вартості бензину. І насправді логістика є тут вирішальним фактором.
— Це перець, якоюсь мірою томати. Це морква і, якщо ми говоримо про ягоди, бо кавун — це ягода, то кавуни, звісно ж. І певною мірою черешня.
Ось ця відома усім мелітопольська черешня, яку всі люблять і багато хто знає. Вона недоступна зараз. Вона, зрозуміло, вже наступного сезону буде доступна для нас.
Але цей дефіцит буде частково усунений за два-три тижні. Можливо, за місяць, тому що достигнуть овочі та фрукти в центральній Україні.
— Доходи населення не зростають, а падають. Тому населення, очікувано, більше звертатиме увагу на дешеві продукти, які вирощені на території України, більш того — у своєму регіоні.
Ще один нюанс: те, що багато людей живуть поза містами цього сезону, і тому приділяють більше уваги своєму городу й вирощують більше овочів.
Тобто відбувається самозабезпечення продовольством. Люди більше споживають того, що є в них і в сусідів. Тобто є типова ситуація, коли в селі чи на дачі є декілька черешень і їх завжди нікуди дівати, вони гниють. Так-от цього року така ситуація мінімізується.
Люди вже на місцях самі себе великою мірою забезпечують продовольством.
Частка імпортних овочів на прилавках супермаркетів знизилася, тому що девальвація гривні, тому що зростання логістичних витрат і тому що надлишок деяких продуктів усередині країни. І, крім того, відтік населення і зниження рівня споживання.
— Треба дивитися на реальні доходи, тобто доходи, індексовані на інфляцію. Це зниження десь на 20-30%. Тобто на стільки відсотків менше середній громадянин може купити продуктів, ніж це було до війни. І ця тенденція може поглибитися.
Це залежить від макроекономіки, від того, який буде долар, яка буде інфляція, як Нацбанк реагуватиме на цю інфляцію. Ну й від індивідуальних особливостей, де працювали ці люди.
Якщо ці люди працювали десь на сході країни, у важкій промисловості, то зрозуміло, що їхні доходи знизилися. Якщо це люди, які працюють фрилансерами та отримують доларову зарплату, то, відповідно, їхні доходи збільшуються.
Загалом ми можемо говорити про зростання нерівності доходів.
Тобто це дуже важлива економічна категорія, тому що середня зарплата — це середня температура по лікарні та загалом для економістів не цікава. Зазвичай говорять про розподіл цих доходів і нерівність.
Так-от війна поглиблює нерівність доходів, тобто є якийсь відсоток людей, який отримує дуже високі зарплати, — це ІТ-спеціалісти, менеджмент тощо.
Така вузька ніша людей, доходи яких зросли або залишилися такими самими. Але більшість населення перебуває у ще більшому відриві від цієї частки населення через війну. І це відповідно відображається на попиті на продукти харчування.
— Ми думаємо, що так. Насправді два-три тижні — й буде надлишок продукції. 20-30% ще ціни можуть сповзти вниз, і потім вже, починаючи з середини осені, вони почнуть відновлюватися, тобто зростати заново.
Ті томати, які надходили зимою та весною, тепличні. Томати, які залежать від цін на газ. І ми бачимо аномальні ціни на газ, тому у нас більш виражена сезонність.
Водночас зараз уже надходить врожай нетепличних помідорів, і це досить знижує ціни та собівартість. Тому ми матимемо таке просідання цін, можливо, восени за рахунок саме нетепличних помідорів. Потім вже підуть більш тепличні овочі, і знову ж таки може бути зростання цін.
Вартість овочів зростатиме, і це йде також у рамках загальної інфляції. Тобто у нас буде інфляція досить висока цього року, незважаючи на таку категоричну політику НБУ, який підвищив ставку до 25%. Але всі категорії продуктів зростатимуть у ціні, зокрема й овочі.
Інфляція породжує інфляцію. Це така спіраль.
Тобто люди бачать, що ростуть ціни. І вони розмірковують так: накупуймо побільше, щоб було більше запасів, бо потім це подорожчає. Люди часто скуповують продукти, якщо ми говоримо про овочі, то це можуть скуповувати та консервувати овочі на зиму.
І навіть у них можуть бути значні запаси, які вони не будуть потім роками використовувати, але це такий стихійний попит. Тобто у всіх країнах світу існує таке явище. Люди скуповують крупи, овочі та, відповідно, часто саме населення є провокатором того, що ціни зростають.
Насправді, якби всі не бігли в супермаркет і не скуповували масово продукти харчування, то ціни були б нижчі.
— Абсолютно! Не робити запасів! Варто ж розуміти, що у нас не так багато великих мереж супермаркетів і між собою вони теж мають певні домовленості в цьому плані, і вони підвищують націнки на товари.
Тобто на тому, що люди біжать у супермаркет і стихійно все скуповують, заробляють якраз ці супермаркети, тобто підвищується їхня маржа. Вони не платять більше своїм постачальникам, вони просто заробляють на населенні. Тому варто подумати, чи варто масово населенню скуповувати все це.
Часом буває відчуття, що гроші з гаманця йдуть від нас швидше, ніж години на робочому місці. Тому, щоб убезпечити себе та впоратися з викликами, що несе для нас новий час, читай, як спланувати сімейний бюджет.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!