Руслан Стефанчук — голова Верховної Ради України. Він розповів про те, якою має бути мирна угода між Росією та Україною, якими мають бути території України після війни та репарації від Росії..
Руслан Стефанчук розповідає, що парламент почав готуватися до можливого повномасштабного наступу РФ наприкінці 2021 року.
Почали перевіряти мобілізаційну підготовку у Верховній Раді, тобто питання з логістикою, зв’язком, можливостями спілкування між депутатськими групами й фракціями для того, щоб забезпечити їх присутність на роботі, зокрема в альтернативних приміщеннях, а не безпосередньо в будівлі парламенту.
Перевіряли також наявність засобів захисту для народних депутатів, пропрацьовували альтернативні варіанти й способи ведення пленарних засідань.
— Я не можу розповісти про всі плани, тому що небезпека ще існує. Не можу поширювати всі відомості, але в загальних рисах розповім. Наприклад, у разі знищення будівлі парламенту ми мали дві точки в Україні, де народні депутати могли б зібратися на засідання. У нас також були пропрацьовані різні маршрути до цих точок.
На випадок, якби не було можливості виїхати з Києва, ми мали дві альтернативні точки у столиці, де можна було зібратися та ухвалювати рішення, необхідні українському народові.
Загалом ми пропрацювали дві позиції в Києві та дві в інших регіонах України. Географічно я не можу повідомити, де вони знаходяться, але така робота, безумовно, була проведена, — розповідає політик.
Стефанчук каже, що колеги-спікери багатьох країн пропонували забезпечити перебування в певній країні у разі необхідності. Проте він відповів, що всі українські колеги ухвалили рішення залишитись в Україні, адже тут їхній дім і вони потрібні державі.
— Почну з того, що раніше парламент ухвалив закон про дерадянізацію українського законодавства, яким визнано такими, що не є чинними, низку угод, які зберігалися з Радянського Союзу та УРСР.
Ми майже 1200 законодавчих актів дерадянізували.
Крім того, ми поставили завдання для колег з уряду провести, скажімо так, деросіянізацію, дебілорусизацію цих угод. Ми очікуємо рішень від уряду, тому що всі питання, пов’язані з ратифікаціями, денонсаціями, ідуть за ініціативи Кабінету Міністрів. Ми будемо очікувати таких пропозицій та обов’язково першочергово розглядатимемо.
Але хочу підкреслити, що Верховна Рада уже розглянула дуже багато питань щодо денонсації угод із РФ та Білоруссю. Зокрема, угоди про участь України в СНД уже денонсовані. Будемо очікувати загальний перелік. Наприклад, що Міністерство закордонних справ вважатиме за потрібне прибрати в законодавчому полі України.
Чи можемо ми прибрати все? Вочевидь, ні.
Тому що є низка угод, що стосуються прав людини, які мають зберігатися.
Наприклад, якщо українці перебуватимуть на території тих держав, а також обміни полоненими — це все відбувається на рівні міжнародних угод. Водночас економічні угоди мають бути скасовані, — повідомив Стефанчук.
Ми бачимо, що Україна активно запрошує спікерів різних країн до себе з візитом. Уже 15 спікерів відвідали нашу державу, за що уряд дуже вдячний.
В українському парламенті вже виступили прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
Тож Стефанчук каже, що наступний гість теж буде високопоставленою особою, але поки тримає в секреті, хто саме.
— Можете назвати країни, які скептично налаштовані щодо перспектив членства України в ЄС?
— Це робоча інформація. Якщо я оприлюдню перелік країн-скептиків, нам буде ще важче з ними спілкуватися, але ви маєте розуміти, що вони є. Є країни-друзі, які підтримують Україну в усіх питаннях, а є країни, які значно менше підтримують Українську державу в її прагненнях щодо європейської інтеграції.
Найбільш важливий меседж, який я хочу передати світові, полягає в такому. За останніми показниками “євробарометра”, загальна підтримка вступу України до Європейського Союзу становить 66% громадян держав-членів ЄС.
Такої підтримки ніхто ніколи не мав, тому я дуже сподіваюся, що всі парламенти, уряди зважатимуть на позицію своїх громадян і зроблять усе для того, щоб ця позиція була сприйнята.
Україна не прийме будь-які інші замінники поступу до Європейського Союзу, як, наприклад, якісь спеціальні умови. Європейські народи та народ України хочуть бути разом. Підтримка вступу до ЄС українцями сягає понад 90%. Я думаю, що на це теж треба зважати. А нашим колегам треба зважати на те, чого хочуть їхні народи.
Крім того, я завжди у розмовах зі спікерами іноземних парламентів наголошую на тому, що жоден народ держав-членів Євросоюзу не платив таку велику ціну за своє право бути членом Європейського Союзу, як заплатив український народ.
— В основі цієї мирної угоди мають бути визначальні для України червоні лінії.
Передусім — територіальна цілісність, незалежність, суверенітет, повернення всіх українців додому.
Ця угода має базуватися на потужних гарантіях з боку світових лідерів. Ми маємо говорити саме про гарантії, а не якісь запевнення, як це було при укладенні Будапештського меморандуму. Ми не маємо допустити ще один Будапештський меморандум. Питання безпекових гарантій буде основним при підготовці мирної угоди.
— Абсолютна перемога України, на вашу думку, що це?
Окрім цього, Міжнародний кримінальний суд має надати оцінку діям спецслужб та вищого військово-політичного керівництва РФ. У моєму розумінні це буде абсолютною перемогою України.
— Щодо репарацій. Як затвердити це зобов’язання на юридичному рівні?
— Ми зараз проводимо дуже велику роботу на міжнародному рівні. Зокрема, щодо співпраці з Міжнародним кримінальним судом, де дуже важливо довести злочини Російської Федерації, починаючи з військової агресії, завершуючи геноцидом українського народу.
Верховна Рада ухвалила всі необхідні законодавчі ініціативи щодо цього питання. Тепер очікуємо активних дій прокурора МКС пана Хана, а також відповідного рішення суду.
Паралельно дуже важливо підрахувати всі збитки, які завдані Україні з боку Російської Федерації. Існують безліч методик визначення цих збитків. Вони вже переведені у факт фіксацій окремих речей. Наскільки мені відомо, кожна особа у застосунку Дія може повідомити про пошкоджену або знищену нерухомість внаслідок військової агресії Російської Федерації.
Після цього буде пораховано суму. Загальний, якщо можна так сказати, чек війни має бути пред’явлений Російській Федерації з вимогою сплати.
Крім цього, ми ухвалили багато звернень до інших країн про задоволення інтересів України щодо виплати репарацій з майна, яке було арештовано у громадян РФ. Будемо і надалі вимагати, щоб із цього майна було покрито збитки, завдані Україні Російською Федерацією, — розповідає голова Верховної Ради.
Стефанчук повідомляє, що у разі відмови РФ виплачувати репарації російське майно в Україні буде заарештоване, але за умови відповідного рішення Міжнародного кримінального суду.
Раніше голова ГУР України Кирило Буданов у своєму інтерв’ю розповів про можливий переворот в Росії та прогнози на кінець війни.