Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО — найбільше геополітичне фіаско Путіна. Інтерв’ю з Єгором Чернєвим

Фінляндія та Швеція офіційно подали заявки на вступ до НАТО у штаб-квартирі союзників. Голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв розповів, як вступ цих країн до Альянсу вплине на майбутнє України.

— Фінляндія і Швеція екстерном вступають в НАТО. Росія фактично втрачає контроль над Балтійським морем і тепер межуватиме з Альянсом. Що НАТО цим хоче показати Путіну?

— Насамперед це все ж таки була ініціатива Швеції та Фінляндії. Вони розуміють загрозу з боку РФ. Альянс ухвалює рішення щодо прийняття цих країн найближчим часом.

По-перше, це свідчить про те, що країни Альянсу не бояться ані Путіна, ані Росії. А по-друге, вони не сприймають ультиматуми Кремля.

— Швеція понад 200 років дотримувалась нейтралітету. Крім того, самі громадяни не хотіли жодних інтеграцій, зокрема й у НАТО. Чому сьогодні Швеція змінила свою позицію?

— Війна в Україні, агресія Російської Федерації. Так, Швеція дійсно була нейтральною країною, але разом з тим вона мала проблеми з РФ декілька разів.

І підводні човни заходили в води Швеції, і бомбардувальники Росії порушували повітряний простір держави. Тобто були якісь постійні намагання Росії показати свою силу. 

Знову ж таки, є острів у Балтійському морі, який належить Швеції — Готланд. Його у 18-му столітті “ввічливі чоловічки” також брали облогою.

Під прапорами торговельних суден заходили туди, десантувалися та окуповували. Це все була Росія. Тож вони тепер намагаються екстерном вступити до НАТО попри 200-річні традиції нейтральності.

— Острів Готланд: чому це ласий шмат для Росії?

— У Росії насамперед інтереси енергетичні. Як мінімум, були. Зокрема щодо Північного потоку-2, Північний потік-1 там є. Це фактично нитка енергоносіїв, яка поки що дозволяє Росії отримувати надприбутки.

Хоча ми робимо все, щоб було повне ембарго на нафту та газ Росії. Тобто це, перш за все, економічні та енергетичні інтереси.

Друге, в тих морях, де присутня Російська Федерація, вона вважає їх за свої. Балтійське море вона вважає своїм, так само, як і Чорне. І постійно порушує кордони інших країн.

Готланд розташований посередині між Швецією та Естонією. Звісно, це може бути використано як військовий гарнізон, зокрема й для тих самих крилатих ракет, якими вони обстрілюють Україну.

Те саме відбулось і з Кримом, коли РФ розмістила на суходолі, кораблях та підводних човнах ракети, щоб діставати до віддалених цілей.

— Фінляндія досі не вступала до Альянсу через ультиматум свого сусіда. Чому Фінляндія, у якої спільний кордон з РФ і загроза з боку країни-агресора надвисока, наважилась на вступ до Альянсу?

— Досить свіжий приклад війни Фінляндії з РФ 1939–1940 років. Вони бачать, що відбувається зараз в Україні. Для того щоб убезпечити себе, вони все-таки ухвалили це рішення. Це для них таке вікно можливостей.

Тому що Росія зараз зосереджена на Україні. І їхні найспроможніші війська зараз в Україні на різних напрямках. Росії зараз точно не до Фінляндії.

Ще декілька років тому під час навіть теоретичного обговорення вступу Фінляндії до НАТО одразу лунали погрози з боку послів Російської Федерації про військово-технічну відповідь.

То зараз це вже зовсім інша справа. Це вибір Швеції та Фінляндії. Ось Україна в НАТО — це неприпустимо.

Тобто, як би це дивно не звучало, але Україна допомагає зараз Фінляндії вступити в НАТО. Поки Росія зайнята Україною, Фінляндії нічого не загрожує. 

— Росія вже пригрозила Фінляндії. Але чи тепер наважиться виконати обіцяне після підписання оборонної угоди з Великобританією?

— Я думаю, що це все завершиться на рівні погроз. Зараз у них просто немає ресурсу, щоб вести війну на два фронти.

Крім того, це буде не просто війна з Фінляндією, це буде війна з Великою Британією, яка має потужну армію. І не варто забувати, що це ядерна держава. Росія не наважиться.

— Умови оборонних угод Великобританії з Фінляндією і Швецією не публікують. Це фактично таємний документ. Чому? І які домовленості насправді можуть бути?

— Цього нікому не потрібно знати, насамперед Росії, щоб не розуміти, до чого готуватися. Найімовірніше, це класичні угоди про закриття неба, вступ Великої Британії у війну на боці Фінляндії та Швеції, військову допомогу, озброєння.

Тобто це такі самі угоди, які Сполучені Штати мають з Тайванем. Вони не розголошуються, але РФ потрібно розуміти, що вони є і заходи будуть вжиті, якщо вона наважиться на агресію.

— Що Росія фактично втратить у Балтійському морі?

— Контроль над власними енергетичними потоками, економічні зв’язки. Ми зараз це робимо через дипломатичні шляхи: просуваючи ідеї ембарго, з одного боку, з іншого — закриваючи порти для російських танкерів, флоту і навіть того, який не належить РФ, але використовується для торговельних походів.

Адже море — це насамперед економічні шляхи й торгівля. А зі вступом Фінляндії в Альянс Балтійське море фактично буде під контролем НАТО.

Альянс контролюватиме процеси й торговельного, і військового судноплавства. НАТО може закрити військовий балтійський флот РФ виключно біля берегів Росії.

Читати на тему

Що таке НАТО, як працює та які відносини має з Україною? Розбираємо разом

Розповідаємо, які цілі та завдання Північноатлантичного Союзу і чи захищатиме він Україну.

— Чому Туреччина блокує розширення НАТО та висловила сумнів щодо вступу Швеції та Фінляндії?

— Туреччина всюди шукає власний інтерес. І це не є виключенням. Вони просто намагаються торгуватися.

Туреччина намагається домогтися двох речей: перше — це визнання всіх курдських організацій терористичними і щоб Швеція та Фінляндія визнали робочу партію Курдистану терористичною.

Щобільше, Швеція відкрила двері для деяких курдських організацій. Тому тут є деякі такі суперечки з Туреччиною, але я б не назвав це конфліктом.

Друге, Фінляндія та Швеція обмежили торгівлю зброєю з Туреччиною через початок війни в Сирії. Для Туреччини, у якої не такий уже великий оборот зброї з цими двома країнами, це важливо як маркер, щоб поновити взаємодію зі Сполученими Штатами. Останні також наклали обмеження на торгівлю зброєю.

Тому що Туреччина хоче купувати ті самі F-35 — найновіші винищувачі США. Тобто це такі торги зараз, але я думаю, що вони вирішаться за столом переговорів і жодних перепон для Швеції та Фінляндії не буде.

— Що зміниться зі вступом до НАТО для Фінляндії та Швеції? І як загалом їхня інтеграція змінить безпеку Балтики в цілому?

— Ви бачите, що зараз відбувається в Чорному морі. Туреччина контролює Босфор, не пропускає російський флот до Чорноморського флоту.

Фактично те саме відбуватиметься в Балтійському морі. Це буде максимально обмежене пересування російського флоту.

— Як вступ обох країн вплине на майбутнє України? Чи можлива й для нас швидка інтеграція?

— Сам процес вступу зараз нам допомагає з двох причин. Перша: Росія буде вимушена реагувати на збільшення кордонів з НАТО на 1200 км.

Тобто ті сили, які будуть відтягнуті на посилення кордонів, не будуть використовуватися проти України. І це вагомий плюс для нас.

Друга — це політичний аспект. Це геополітичне фіаско Путіна. Зламався в ньому геополітичний геній, якому вірило його оточення. І я думаю, що ця поразка відіб’ється на внутрішньому становищі самого Путіна всередині російських еліт.

Тут я підкреслю: саме еліт, тому, що пропагандистська машина працює, а населення підтримує Путіна. Але всі перевороти, революції чи бунти все ж таки починаються з розколу еліт. Сподіваюся, що це буде ще одним кілком у розбрат.

— Що може змінити для України вступ до НАТО?

— Ми зараз екстерном переходимо на стандарти НАТО: отримуючи на полі бою натівське озброєння, калібри, навчаючи наших солдат і офіцерів нового озброєння, комунікації, передачі інформації.

Усе це разом — де-факто перехід на стандарти Альянсу. Я сподіваюся, що це дасть нам можливість екстерном, як це зараз роблять Швеція та Фінляндія, найближчим часом, звісно, після завершення війни, вступити до НАТО.

Якщо раніше ми виступали в ролі таких прохачів “ми хочемо бути під парасолькою Альянсу”, то зараз ми говоримо про те, що можемо додати до безпеки всього Альянсу і стати “східним флангом”. І ми щодня це доводимо, стримуючи “другу армію світу”.

Зараз у багатьох країн-членів НАТО змінилася позиція щодо України. Коли вони побачили, що Україна — це не про корупцію і обрання якихось демократичних цінностей, а навпаки, це захист цих цінностей.

Це сильні армія та народ, які можуть і відстоюватимуть свою незалежність, а разом з тим і всієї Європи.

Уже в червні Україна може отримати статус країни-кандидата до Європейського Союзу. Однак це ще не дає гарантії майбутнього членства. Деякі країни “зависають” у цьому статусі на багато років.

Читай інтерв’ю дипломата Павла Клімкіна про вступ України в ЄС.