Їх мотивують зґвалтуваннями цивільних жінок: юристка Анастасія Діденко про роботу з сексуальними злочинами росіян

З початком війни кількість сексуальних злочинів в Україні стрімко зросла — через повномасштабне вторгнення Росії. Російські окупанти масово ґвалтують жінок на тимчасово окупованих територіях, і станом на початок липня лише офіційно було зафіксовано 124 звернення про сексуальні злочини.

Жінки, що пережили насилля, потребують моральної підтримки, тож на допомогу їм приходять психологи та терапевти. Однією з них стала Анастасія Діденко — дівчина від початку війни почала працювати в Асоціації жінок-юристок ЮрФем, а також волонтерила.

До війни вона працювала зі злочинами, де злочинцями були представники влади чи бізнесу, тож робота із постраждалими від сексуального насилля була для неї новою. 

У мирному житті ти намагаєшся не пропускати емоції кожного клієнта через себе, а у цій категорії справ це ще важливіше. 

Головне, зазначає Анастасія, не відхилятися від юридичного тону розмови: психологи радили не давати оцінних суджень ситуації постраждалої, а надавати лише юридичну допомогу.

Pexels

Про роботу ЮрФем під час війни

Анастасія каже: з потерпілими вони спілкувалися консультаційно, але офіційних заяв до відповідних органів ніхто не надавав через психологічну неготовність. Навіть самі юристки не ділилися між собою кількістю звернень до них — усі справи були конфіденційними.

Про сексуальне насилля під час війни потрібно знати лише дві речі: перше — росіяни намагаються сексуальним насиллям досягти військових цілей; друге — сексуальні злочини є свідченням залякувань громади та людей в окупації. 

— До того ж самі командири російських військ часто мотивують військових можливістю “скористатися” цивільними жінками, наче трофеєм. Або це може бути ритуальний момент: “зцілення” через зґвалтування дітей чи незайманих дівчат.

Серед основних рис сексуальних злочинів під час війни є масовий та публічний характер скоєння. Також характерною є особлива жорстокість до жінок.

У міжнародному законодавстві сексуальним насиллям вважаються будь-які дії сексуального характеру, які несуть примус. 

У війні такі дії називають воєнним злочином, бо є негуманним поводженням з людиною.

Воєнним злочином називають свідоме порушення загальноприйнятих звичаїв та правил війни.

Pexels

Звернення до правоохоронних органів

Цей пункт є обов’язковим, зазначає юристка. Чим більше звернень, тим більша відповідальність лягає на кожного винуватця. 

Не варто думати, що сексуальними злочинами ніхто не буде займатися і покарання російські військові уникнуть. Всіх наздожене кара.

Ще така необхідність пояснюється звичайними юридичними даними: часто один військових може вчиняти кілька злочинів. Тож одна дівчина надасть правоохоронцям свідчення про ім’я  злочинця, друга — згадає прізвище, а третя — зовнішність. 

Сексуальний злочин не має терміну давності, і у світовій практиці справедливість за це встановлювалася. 

Можна згадати Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії: тоді судді до кінця 2016 винесли обвинувачення за сексуальне насильство 32 особам. Самі ж злочини вчинялися під час війни, яка закінчилася ще наприкінці 1990-х років.

— Головне: вчасно надавати свідчення про злочини. Бо звернення через три роки після зґвалтування має меншу ймовірність бути розглянутим.

Читати на тему

Не мовчи, розкажи! Поради для відновлення після зґвалтування та контакти довіри

Читай, як уникнути психологічних проблем після зґвалтування, а також куди можна звернутися за підтримкою.

Що робити, якщо став(-ла) жертвою сексуального насилля

• Задокументувати факт вчинення сексуального насильства щодо особи.
• Задокументувати травми (фото, малюнки, відео тощо).
• Зібрати зразки біологічних матеріалів (за можливістю).
• Повідомити правоохоронні органи.

На жаль, така ситуація може спіткати кожну дівчину чи жінку в умовах окупації, тож ми даємо й інформацію, що робити під час та після зґвалтування і які ліки допоможуть тобі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за усіма новинами світу та України!