Росіяни травмували багатьох українців через обстріли. Військові чи мирне населення — щодня люди в Україні страждають. Комусь поранення може перекреслити усе подальше життя.
Так молодий ортопед-травматолог Дмитро втратив кінцівку і думав, що його кар’єрі лікаря кінець. Проте йому вдалося встановити біонічний протез, який зможе допомогти й надалі рятувати життя. Його історію розповіли в Армія.Inform.
Дмитро — грек за паспортом, приїхав до України на навчання, тут і лишився. Він уже працював у київській лікарні, коли розпочалося повномасштабне вторгнення.
Тоді чоловік рятував поранених Київщини. Коли ЗСУ звільнили область, приєднався до них та поїхав на передову.
Дмитро евакуював з поля бою майже 200 бійців. Але під час одного завдання отримав поранення. Лише у лікарні він зрозумів, що більше не має кисті.
Мене тримають медсестри, а я б’ю стінку і кричу, — такою була перша реакція на травму.
Щоб врятувати м’язи передпліччя та довжину кінцівки, Дмитрові зробили п’ять операцій у трьох різних містах. Він думав, що це кінець його кар’єри. Він одружився, а також зрозумів, що хоче надалі захищати Україну.
У Національному реабілітаційному центрі Незламні Дмитру встановили біонічну кінцівку українського виробника. Її придбала одна з ІТ-компаній.
Це вже другий біонічний протез українського стартапу, який потрапив на обкладинку Time, розповідає керівник напрямку протезування центру Назар Багнюк.
— За час відкриття майстерні ми зробили 20 протезів, і ще до десяти зараз в роботі, — поділився він.
Ортопед-травматолог зараз проходить реабілітацію та вчиться користуватися протезом. Він уже може друкувати повідомлення на телефоні, брати горнятко з кавою чи діставати навушники.
У мене півроку не було кисті, а тепер вона в мене є. Це неможливо зрозуміти людині, в якої дві руки.
— Наприклад, коли хочеш, а не можеш відкрити звичайну пляшку води. Як ти це зробиш однією рукою? У тебе не вистачить сили у двох пальцях, щоб її відкрити. А тепер з протезом відкриваю. Це щира радість, як у дитини, — ділиться чоловік.
Незабаром тимчасову конструкцію протеза замінять на постійну. Тоді Дмитро знову поїде на передову, боротися за життя наших захисників і захисниць.
Дмитро вважає, що цей протез допоможе йому повернутися до своєї професії, і він врятує ще не одне життя.
Лікар має дружину в Україні й хоче, щоб його діти теж виросли тут.
— Я хочу жити у вільній країні, де я живу. Для мене Україна стала домівкою, і я не хочу віддавати свою домівку комусь, хто думає, що може її забрати, — наголошує він.
Раніше ми розповідали про біонічні протези в Україні та як лікують постраждалих.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!
Фото: Армія.Inform