Тримаємо читацький фронт: хто такі Книжкові сили України та чому накопичувати книги більше не модно

На місці, де лежать уламки будинку, часто проростають квіти. Така метафора якнайкраще описує героїв нашого сьогоднішнього інтерв’ю, бо попри втрати, які принесла війна Україні та кожному з нас, вони змогли створити унікальний для країни продукт на такому рівні. 

Книжкові сили України — це проект керівників Української академії лідерства у Маріуполі. Один із засновників Юрій Манілов розповів про ініціативу, користь букшерингу, сенс книг та чому накопичувати книги більше не модно.

КСУ зародилися як ідея в одному з парків Тернополя — у місті, де якийсь час жили маріупольці. Туди вони перебазувалися одразу після початку повномасштабної війни з Росією.

Хто такі книжкові воїни?

— Якщо говорити про нашу ініціативу та проект Книжкові сили України, то потрібно повернутися до перших місяців війни й розповісти про мою команду. 

Книжкові сили України заснували я та Оксана Лашенкова — нас поєднувало ще попереднє місце роботи.

Усі ми причетні до Української академії лідерства — це такий осередок розвитку молоді. Я був заступником керівника осередку академії у Маріуполі, а співзасновниця Оксана — керівницею. 

Також до складу команди входять ще троє випускників Академії, які допомагають розвитку проекту — Анастасія Верзун, яка займається дизайном сторінок в соціальних мережах, копірайтерка Таліна Дітчук та Вікторія-Анна Бурменська — відповідає за СММ.

З чого все почалося

— Ми прожили в Маріуполі два роки: ясна річ, за цей час усі там обжилися. Я дуже люблю читати, а особливо — складати ці книги в себе, наче у власну бібліотеку. Це було для мене дуже важливе, сакральне заняття і місце.

Потім почалася війна. Насправді ми виїхали ще за кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення, бо керівництво академії повідомило про можливі бойові провокації у Маріуполі. Тож ми автобусами разом зі студентами покинули місто й поїхали до Києва.

Ми навіть не збирали своїх речей, бо провокації — це ж не війна. Ніхто не розраховував, що своїх надбань ми більше не побачимо ніколи.

Там же залишилася й уся Юрієва бібліотека. Зізнається — для нього ця подія стала своєрідною трансформацією: з втратою того, що раніше було таким важливим, його життя не змінилося.

— Я дійшов розуміння, що просте збирання книг просто вбиває природу самої книги, бо тоді її функція буде виконана лише один раз. Книга стане корисною, коли після прочитання її передавати далі. 

Вважаю класною звичку мого найкращого друга: прочитав книгу — подаруй її далі.

Одного разу під час прогулянки парком у нашому новому, але не останньому прихистку — у Тернополі — ми з Оксаною розговорилися про ту кількість коробок, що змушені тягати за собою з кожним переїздом.

Юрій каже: у них уже завелося кілька книг, але гостре бажання зменшити кількість речей у своїх сумках породило ідею. 

Початковий задум був досить банальним та поширеним: розіграти в Instagram ці книжки, а гроші направити на ЗСУ. Але завдяки сучасним трендам ідея розіграшу переросла в дещо набагато більше. 

Букшеринг: що це таке та як його зробити?

Юрій Манілов був дотичний до сучасних тенденцій букшерингу: хлопець у захваті не лише від самого факту поширення книг серед людей, а й тому, що це дуже екологічно.

Так почали зароджуватися Книжкові сили України. До речі, уже згодом Юрій пояснює: команда довго думала над назвою свого проекту. Хотіли щось таке, щоб працювало і в майбутньому.

Щоб залишити згадку на всі часи про те, чому була присвячена ініціатива, одноголосно вирішили — Книжкові сили України з’явилися на світ.

— Щоб реалізувати все це, нам був потрібен маркетплейс. Від початку ідея була глобальною: зробити щось схоже до Amazon чи OLX, де б люди могли б обмінюватися книжками. 

Щоправда, потім ця ідея вже не здавалася такою хорошою: так, потенційні покупці мали б свій особистий кабінет, при вході на сайт проходила реєстрація і таке інше — але люди 21-го століття не захочуть витрачати стільки часу на обмін книжками. Тим паче в суспільстві, де книги звикли складати в шафах.

Команда вклала гроші в розробку свого маркетплейса та супутніх моментів. Але результат виявився неефективним. 

Що таке Книжкові сили України

Юрій вирішив написати бот для проекту. Відповідних освіти чи знань у хлопця не було — у Маріуполі він лише планував колись поглибити свої знання в програмуванні — але ідея виявилася сильнішою.

Пройшов цілий місяць навчання: відеоуроки, книжки та наполегливість врешті дали свої плоди у вигляді Telegram-бота для книжкових сил. 

— І проект почав працювати. Ноутбук з ботом стоїть в мене на кухні — вирішили зараз не купувати окремий хост для нього. Але ми вже збираємо книги.

З маленької ідеї, куди подіти зайві книжки, народився благодійний фонд.

— Гроші від купівлі книг потраплятимуть у благодійний фонд, а звідти — напряму на потреби ЗСУ. У нас уже зараз є один терміновий запит, який ми повинні закрити до 1 жовтня. 

До Юрія звернувся випускник тієї самої Академії: його батько зараз служить в лавах ЗСУ, і їхній частині А7293 терміново потрібен пікап. Усі кошти, що зараз акумулюються з книжок, будуть направлені на купівлю автівки.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Книжкові сили України | книги за донат (@book_forces)

Як взяти участь у букшерингу від КСУ

Є кілька варіантів, як задонатити книгу. Перший — звернутися до Книжкових сил через Telegram-бот. Далі все можна зрозуміти на інтуїтивному рівні: бот сам підкаже, як ти можеш виставити книгу на продаж, та обов’язково повідомить, якщо твою книгу купили. 

— Книга залишається у власника доти, доки її не куплять. Бот повідомить тебе про те, що твою книгу придбали, та дасть необхідні дані людини, котра чекатиме на свою нову-вживану книгу. 

Я особисто контролюю, чи відправили продавці книги своїм покупцям. Якщо людина не відповідає у Telegram-боті, я подзвоню й перепитаю.

Зараз команда працює над наповненням сайту — збирають перших 400 книг, які віддадуть небайдужі до української культури читання люди. 

Журналістка Вікна-новини стала амбасадором першого та поки що найбільшого книжкового донату на КСУ — разом із хлопцем вони зібрали та надіслали 60 книг української літератури.

Так звільнилося не лише кілька полиць — книги, які читали ще батьки журналістки, раптом отримали друге життя. Сподіваємося, що отримають ще й третє, четверте…

До речі, КСУ приймають книги всіма мовами, окрім російської.

Читати на тему

Українці позбуваються російських книжок. Як новий тренд підтримала книгарня, щоб допомогти ЗСУ, і чи можна долучитись

Не знаєш, що робити з російськими книгами на своїй полиці? Читай у матеріалі про ініціативу однієї зі столичних книгарень.

А що буде після перемоги?

Цей проект, хоч і зародився у час війни, стане корисним для українців і після перемоги. Поширення культури читання серед нашого населення є важливим елементом освіченості та екологічного майбутнього. 

Після перемоги Юрій та його команда планують перепрофілювати платформу у перепродаж книг — у жодному разі не конкуруючи з книгарнями. Просто засновники мріють, щоб книга ввійшла в життя кожної української людини.

— Зараз існує велика проблема — книги можуть коштувати великі суми, і пересічний громадянин відмовиться від такої покупки та вважатиме витрати на книги якимись другорядними. 

З появою КСУ кожен зможе продати свою прочитану книгу та повернути якусь частину коштів за її придбання. Книга стане дешевшою, а отже — популярнішою.

Українські книги повні реалізму, фольклору та впізнаваної проблематики для кожного з нас. Але що робити, якщо хочеш придбати нашу книгу за кордоном? Проект Книжки без кордонів допоможе тобі!

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами України та світу!