І коуч, і фітнес-тренерка: як моя 68-річна мама у Запоріжжі вчить жінок насолоджуватися життям і бути сильними

Коли почалася війна, я не раз пропонувала мамі з татом переїхати до нас в Київ. Проте щоразу чула відповідь мами — “я не можу, у мене жінки”. І у мене не виникало питань. Зараз розповім чому. 

Адже це про щиру відповідальність: робити жінок щасливими, вчити насолоджуватися життям, тримати бадьорим дух і сильним тіло.

Якщо ти щаслива — щасливі всі навколо

Колись моя мама Маргарита була звичайною домогосподинею, яка займалася хатніми справами та ростила нас із братом. Проте одного разу все різко змінилося. На початку двотисячних рух про “здоровий штиб життя”, в такому вигляді, як є зараз, лише зароджувався. Тоді мама випадково потрапила до мережі жіночих спортивних клубів, які почали відкриватися в Україні. 

Згодом наша домогосподиня вивчилась і стала спочатку тренеркою, потім менеджеркою, а з часом, затягнувши пояси, разом з партнеркою відкрила свій клуб в Запоріжжі.

На той момент мамі виповнилося 57 років і вона зрозуміла — ось справа, яка буде приносити задоволення. Адже це не робота, а певний стиль поведінки та можливість допомагати жінкам ставати трішки щасливішими і точно — сильнішими.

Зараз мама на пенсії, їй 68, проте так само надихає мене і відвідувачок клубу, які її просто обожнюють. За потужність, енергію, здатність знайти правильні слова підтримки, а іноді й “чарівний копняк”, якщо раптом ліньки йти на тренування. І найголовніше — за щиру впевненість, що щастя — це головне призначення людини.

У чому ідея

Зараз у жіночому клубі приблизно 140 жінок. До війни ця цифра доходила й до 500. Середній вік відвідувачок — 45 років, найстаршій — 78. Тобто аудиторія жінок, яким, буває, складніше знаходити можливості для реалізації та виходу з замкнутого кола — робота — кухня — діти. Через це втрачалася цікавість до життя, казали учасниці клубу, проте з’явилася роздратованість і невдоволення, які призводили до сварок і навіть булінгу власних дітей.

Тож головне завдання, каже мама, навчити жінок радіти кожному дню. Поступово. Починаючи зі спортивної зали. Адже там жінки знаходять підтримку, розраду, можливість на деякий час відволіктися від буденності і, звісно, підтримувати психічний і фізичний стани. А далі це щастя розповсюджуватиметься на родину й оточення. 

Читати на тему

Як долати стрес та дбати про ментальне здоров’я — досвід ведучих програм Вікна-новини СТБ і Факти ICTV

Читай, як ведучі підтримують і долають проблеми з ментальним здоров’ям. Ці поради точно знадобляться.

Коли почалася велика війна, мама не могла покинути всіх і все. Буквально на третій день клуб щодня стали відкривати хоча б на декілька годин, і до кінця березня жінки, що не поїхали з Запоріжжя, мали змогу тренуватися безплатно.

Дякували, що їм не дали з’їхати з глузду.

Згодом стали просити, щоб клуб відкривали на весь день, аби було де поспілкуватися, поділитись страхами, отримати на тренуванні таку необхідну дозу ендорфінів.

Звісно ж, допомагали, чим могли фронту, до якого від Запоріжжя менше, ніж 50 км, а в багатьох там служать сини та чоловіки. Разом ходили плести захисні сітки, збирали бляшанки для окопних свічок, кошти, ліки в місцевий військовий шпиталь, смаколики на передову.

Клуб спортивний, але це не лише про спорт

Розпитую маму подробиці. Що ж такого знаходять жінки в цьому просторі.

— Більшість клієнток з нами вже багато років. Вони приходять в клуб як до себе додому. Одна з жінок колись сказала: “Коли приходжу до вас, ви усміхаєтеся, вітаєте, і таке враження, наче чекали особисто на мене”. Тут їм кажуть компліменти — це навіть на підсвідомому рівні добре працює. До війни створювали групи за інтересами, хтось разом подорожував, ходили на пляж, у кафешки.

Ще у жінок підвищується самооцінка. Адже вони змінюють не лише тіло.

Тренуватися зараз модно. Жінки відчувають, що в такий спосіб перебувають на одній хвилі з цим глобальним рухом, з молоддю. І таким чином теж стають більш сучасними, самодостатніми, впевненими у собі.

Змінюємось самі — змінюємо світ навколо

— Зазвичай тренування на спеціальних тренажерах триває півгодини. Опісля — невеличка заминка, аби потягнути м’язи. Власне, після цього можна йти додому, але багато хто залишається й на довше, щоб потеревенити з тренерами або подругами. Плюс час від часу влаштовують вечірки з приводу свят, або й навіть без приводу — просто щоб себе потішити.

Найяскравішим моментом до війни, пригадує мама, була вечірка з примірянням вечірніх суконь — такий собі бал-маскарад.

— Підстав гарно наряджатися в Запоріжжі особливо немає. А втім, для жінок дуже важливо мати такий елемент задоволення й відчуття, що ти чарівна і розкішна. 

На моє переконання, особливу нагоду мати не обов’язково. Ніхто не заважає гарно вбратися, зробити зачіску і макіяж вдома, просто для душі та свого задоволення, або з подругами так зустрітися…

Тож ми з тренерками вирішили зробити нашим жінкам привід — зустрітися і влаштували дівич-вечір краси у вечірніх та коктейльних сукнях. Це було перед Різдвом, так ми почали підготовляти святковий настрій. Кайф для них вийшов неймовірний, ти б бачила їхні очі! Вони навіть не очікували, що можуть бути такими невимовно гарними.

Одна з тренерок фанатіє від вечірнього вбрання, і коли бачить у секонді чергову унікальну знахідку, втриматися не може. Так і вийшло, що найбільше суконь принесла саме вона. Й інші дівчата принесли, що було цікавого — різні прикраси, біжутерію. І кожна мала змогу обрати собі до душі вбрання й аксесуари, масу задоволення отримали навіть від примірянь. Ми зробили ще фотозони, і радощам взагалі не було меж. 

Наша мета зробити їх здоровими, щасливими, попри всі негаразди та виклики. І наш клуб — окремий світ, куди жінки приходять, залишаючи свої турботи за порогом, і тут їх люблять, підтримують, огортають увагою. 

У нашому суспільстві не дуже розвинена культура компліментів. Але ж це так просто і приємно, помітивши щось гарне, сказати про це людині. Обом приємно! В обох покращується настрій.

І цей гарний настрій поширюється далі — як кола на воді.

Ми обов’язково кажемо своїм жінкам компліменти, адже вони дійсно прекрасні, просто через проблеми забувають про це. Тому треба нагадувати їм про це постійно, поширювати ці промінчики щастя далі.

Додам ще такий важливий момент. Зараз нашим лікарям є чим зайнятися, крім нас, цивільних. Ми маємо стежити за своїм здоров’ям особливо пильно і не навантажувати медичну систему. По-перше, ми й самі собі потрібні сильними і потужними. По-друге,

наша міць — це наш вклад у Перемогу. Ми не лікуємось, а завдяки тренуванням укріплюємо здоров’я, нервову систему і запобігаємо серйозним хворобам. 

Щоб у нас були сили волонтерити, плести маскувальні сітки, або влаштовувати збори та не сидіти склавши руки.

8 березня 2022 року ми збиралися влаштувати флешмоб чарівності — виїхати в наших гарних вечірніх сукнях у центр Запоріжжя і там гуляти — радувати себе та інших красою. Цьому не судилося статись, але наші плани не змінилися. Ми обов’язково це зробимо. Після Перемоги. Адже це наше завдання — попри все бути щасливими. Для самих себе, насамперед.

Тренувати щастя можна й за допомогою мобільних додатків. Раніше ми публікували перелік програм для тренування щастя. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.