Життя — найцінніше, що є: історія Віктора що змінив пологовий будинок на стабпункт

Віктор з позивним Акушер впевнений: якщо є хоч маленький шанс на порятунок життя, потрібно максимально його реалізувати. Навіть якщо всі обставини не на твою користь. 

Він працює лікарем хірургічного профілю та вже кілька років служить в стабілізаційному пункті 72-ї окремої механізованої бригади. Рятують у будь-якому стані, навіть на стадії клінічної смерті.

Медик поділився своєю історією з Армія.Inform та розповів, що вважає найскладнішим у своїй роботі. 

Історія Акушера, який дістає побратимів з того світу

— Навіть якщо привозять на стадії клінічної смерті, ми намагаємося реанімувати, надати допомогу. І були такі випадки. Наприклад, ураження електричним струмом, — розповідає Віктор. 

Одного разу йому вдалося реанімувати, завести серце та відновити дихання. Тож іноді вони фактично виборюють поранених у смерті. 

До війни чоловік працював акушером-гінекологом у районній лікарні в Переяславі. 25 лютого 2022 року став добровольцем у 72 ОМБр, яка на той момент боронила Київщину. 

Тоді надавав допомогу безпосередньо на нулі: ходив у наряди, займався облаштуванням бліндажів. Спати доводилося просто неба. Вже згодом Віктор доєднався до медичної роти. 

Там сформували стабілізаційний пункт, на якому Віктор нині працює. Через брак фахівців довгий час був лікарем загальної практики. Коли людей побільшало, став працювати з хірургією. 

Фото: 72 ОМБр

Перелаштуватися було важко, бо робота відрізнялася від того, до чого він звик у цивільному житті: 

— І протоколи довелося вивчати з хірургії, і перелаштовуватися. Були складні ситуації, коли тобі привозять бійця з ампутацією, а ти не можеш нічого зробити.

І доводиться вже „перекривати кран“ — накладати на судини зажими та відсікати ці кінцівки. Бо з ними вже нічого не можна зробити. 

Читати на тему

Виховала шістьох захисників України — неймовірна історія бойової медикині

Читай цю неймовірну історію мати-героїні у нашому матеріалі.

Як доводилося працювати з великою кількістю поранених 

Найскладнішим періодом медик вважає бої на Вугледарському напрямку. Там 72-га бригада тримала оборону понад два роки. Поранених іноді були так багато, що працювало по три хірурги одночасно:

Був дуже великий потік бійців. Ми приймали не лише з нашої бригади, а й з тих підрозділів, які були поруч. Але працювали на адреналіні. Бо ми знали, що маємо рятувати життя. 

Через це втому майже не відчували, хоча працювали важко і довго. Основне завдання Віктора та його колег — стабілізувати стан пораненого, надати першу лікарську допомогу та відправити до госпіталю. 

Оптимальний варіант для таких дій — дві години від моменту поранення й до потрапляння в стабпункт. Але в нинішніх умовах це стає важко, бо ворог буквально полює за евакуаційними групами.

Фото: 72 ОМБр

— Чіпати медиків під час всіх війн було заборонено. Бачиш Червоний хрест — не чіпай. Але тут це не працює. Вони навпаки полюють за евакуаційними групами. Дуже багато FPV-дронів. 

Але не лише евакуація з поля бою є небезпечною. Росіяни часто ціляться по стабілізаційних пунктах і госпіталях в тилу. 

— Зараз небезпека усюди. Вони можуть і КАБами по стабпункту ударити. Навіть FPV-дрони прилітають. По нас декілька разів прилітали FPV на оптоволокні. Тож чекати якоїсь гуманності від ворога взагалі не варто.

Читати на тему

Довезли вже тіло…медики НГУ про щоденні евакуації поранених з нуля

Ти можеш допомогти медикам НГУ закрити головну потребу, аби евакуйовувати бійців з передової!

Дрони — основна причина поранень

Саме скиди дронів є головною причиною поранень, говорить Віктор. Поранення множинні й можуть бути незначними, але по всьому тілу. Кульові поранення становлять лише 3-5%. Іноді стаються підриви на мінах.

Інші осколкові — від артилерії, FPV та скидів. Більшість від дронів. Якщо ще у 2023 році ті ж FPV були рідкістю, то тепер вони всюди.

Віктор вважає, що життя — це найцінніше, що є, і за нього слід боротися до останнього. Навіть якщо шансів на порятунок мало, медики все одно робитимуть свою справу.

— Це наша робота. Так, психологічно важко. Але перемикатися на те, що ти мусиш врятувати. Навіть якщо не вдасться зберегти, наприклад, кінцівки. Але якщо є шанс на життя, то його треба реалізувати. 

Іноді бійців доводиться рятувати в темряві. Медики бригади Рубіж розповіли про власний досвід евакуації поранених.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.