Російські обстріли нищать не лише будівлі, дороги, парки та ліси. Їхні ракети забирають найдорожче, що має наша країна — життя українців: дорослих, старих та малих. На жаль, одна така ракета 16 грудня вбила цілу сім’ю Корнійчуків, яка жила у Кривому Розі.
Мама Людмила у віці 32 років та її молодший син Артем, якому лише виповнилося 1 рік та сім місяців, загинули одразу. Тата Олександра привезли до лікарні, але 30-річний чоловік не зміг пережити поранень.
Живим залишився лише старший син подружжя — Максим, бо того дня він не був удома.
Про сім’ю Корнійчуків та їхню загибель розпитувала журналістка УП.Життя Марія Морозова.
Спільні друзі пари кажуть: це була така сім’я, яка не розійшлася б ніколи в житті. Любили одне одного ще зі школи та й слова кривди не сказали за всі 15 років спільного життя. Вона — вправна господиня та любляча людина, яка завжди прийде на допомогу всім близьким. А Сашко любив дітей та турбувався про сім’ю.
Чоловік працював на шахті, а у вільний час любив рибалити та їздити на велосипеді. З появою молодшого сина він з новою силою покохав дружину та ділився з друзями: синів та Людмилу любить понад усе.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Людмила разом із синами поїхала до Польщі, а Олександр залишився в Кривому Розі. Попри хороші умови та фінансову спроможність, життя в чужій країні виявилося для жінки важким, а розлука з чоловіком і відірваність від дому — надто болісними.
До того ж і хлопці потребували уваги та присутності тата, тому наприкінці літа жінка з дітьми повернулися додому.
З самого ранку ворог біснувався та засипав ракетами мирні міста України. Кривий Ріг також був під ударом: один під’їзд цивільного будинку перетворився на руїни. Саме там розміщувалася й квартира сім’ї. Лише старший Максим не був тоді з батьками, бо ночував у бабусі.
Про смерть сім’ї стало відомо лише надвечір. Спочатку у хаосі рідним повідомили, що Корнійчуки в лікарні. Але після довгих пошуків у всіх медзакладах міста їм сповістили страшну новину.
Тепер родичі міркують, чому в той страшний день Люда та Саша не пішли до укриття, як робили це завжди під час повітряних тривог.
Мати Людмили Ольга, в якої тоді й ночував старший онук, каже: донька із зятем лише рік як придбали нове житло, мріяли про купівлю автівки та просто хотіли жити.
Тепер над Максимом опіку візьме бабуся Ольга. Вона розповідає, що хлопець дуже важко переживає втрату найближчих людей.
Максиму погано. Ми його разом зі сватом пробуємо якось відволікати. Він намагається триматися, але видно, як йому важко, — каже вона.
Тепер родина, що втратила доньку, сина та наймолодшого внука, живе заради Максима та дякує тим, хто відгукнувся на їхню біду.
Ось так Росія руйнує життя маленьких українців. Ось такий він — “рускій мір”! Дитинство іще однієї 12-річної дівчинки також знищили росіяни, що прийшли до Херсона.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!