У березні 2025 року у ЗМІ пронеслася новина про киянку, яка скаржилася лікарям на біль у грудях, а після відмови у госпіталізації померла. Чоловік померлої звинуватив лікарів у недбалості, а випадок розслідує поліція.
Таких історій, на превеликий жаль, багато. Страх того, що лікарі не зреагують належним чином на всі симптоми та не нададуть всієї необхідної допомоги — великий, а тому деяким жінкам доводиться або відкладати візити до лікаря, або довго на них наважуватися.
Звісно, в Україні тисячі кваліфікованих та чуйних спеціалістів. Однак є і такі, яким потрібно доводити свій біль, симптоми, вислуховувати шаблонні відповіді та порівняння, гендерні стереотипи… Про чималу кількість таких випадків є книга британської письменниці Керолайн Кріадо Перес Невидимі жінки.
Українки також стикаються з таким ставленням до себе. З неправильними діагнозами, несправедливістю, хамством, знеціненням болю. Такими історіями поділилися Wonderzine.
Недбалість і хамство лікарів: історії українок
Євгенія розповідає, що у свої 13 років мала сильні менструальні болі. Вона відчувала сильну нудоту і просто випадала з життя на кілька днів. На шкільних медоглядах їй не сказали, що це не норма. Та коли біль був настільки нестерпним, що до школи викликали швидку, замість допомоги лікарі стали розпитувати, чи живе вона сексуальним життям.
Уже в лікарні мені сказали, що менструальні болі не можуть бути такими болючими, і що в мене апендицит. “У вас 100% апендицит, бо не може ж воно так боліть”, — таку відповідь почула дівчина.
Після того, як дівчину прооперували, болі минули. А лікарі додали: “Ну що ж, буває, значить, це не апендицит”. Дівчина досі думає про те, що їй могли вирізати апендицит без показань, а також про те, як медична система ігнорує болючі критичні дні у підлітків.
Пізніше, у дорослому житті, Євгенія не раз стикалася з некомпетентністю лікарів, які називали її акне — проблемою гормонів чи радили народити, призначали лише КОК. Згодом їй вдалося знайти дерматолога та гінеколога, які пояснили, чому концепція “народиш і пройде” насправді не працює.
Фото: Unsplash
Історія Ліни шокує не менше. Лікарі призначили їй УЗД, аби перевірити, чи є кіста у яєчниках. Ніхто не попередив дівчину, що перевірка проходить внутрішнім способом, тож вона відчула дискомфорт ще до початку процедури.
Лікарі не вірили, що мені боляче, вимагали, щоб я розслабилася, хоча мені було зовсім не комфортно. Хоч це й лікарі, але це чужі мені люди, і вони були доволі грубими.
Дівчині почали казати, що статевий член “набагато більший” за інструмент для перевірки. Вона відчула сильний стрес, адже завжди мала страх відвідувати гінеколога. Після цього випадку Ліна звернулася до іншої клініки, де були шоковані таким ставленням лікарів.
Ліна додає, що, на її думку, лікарі, які втомилися від своєї роботи або відчувають неприязнь до інших жінок та дівчат, мають або відпочивати від роботи, або не контактувати з пацієнтами напряму.
Своєю історією ділиться і Тетяна. Розповідає, що їй завжди не щастило на лікарів. А кілька випадків від лікарів-чоловіків навіть були неприпустимими. У підлітковому віці їй мали зробити кардіограму. Тетяна тоді потрапила до лікаря-чоловіка доволі літнього віку.
Нібито він робив усе правильно, але водночас постійно коментував мої груди, кажучи про те, які вони “чуттєві”, і як до них хочеться торкнутися.
Ще один лікар мав зробити УЗД печінки, однак попросив роздягтися, бо хоче зробити УЗД і грудей. Після цього він почав самостійно витирати груди дівчини від гелю. На це завідувачка лікарні відреагувала усмішкою і коментарем: “Ну так, він такий. Мужчина-мужчина. Але ж це приємно, коли з тобою фліртують?”
Ще один лікар знехтував хронічним захворюванням Тетяни та не вніс його у медкарту. Тож після операції її організм не витримав величезної кількості ліків. Невдовзі після операції вона знову потрапила у лікарню.
В усіх випадках Тетяна відчула нехтування її відчуттями як жінки. Та найбільший її негативний досвід з лікарями припав на пологи. Замість кваліфікованої допомоги вона на свою адресу чула тільки те, що всі жінки через таке проходять.
Фото: Unsplash
Коли у Тетяни почалися перейми, у пологовому сказали, що їй здалося. Коли вона повернулася додому, в неї відійшли води. Біль посилювався постійно. На цей раз у лікарні вирішили оглянути пацієнтку.
Я лягла на крісло, і без жодних пояснень прийшла лікарка, яка почала дуже болючі маніпуляції. Я навіть скрикнула, на що вона відповіла: “Ой та не придурюйся ти, знайшла перед ким”. І знову відправила мене додому.
Коли Тетяна приїхала до пологового втретє, їй знову провели болючі процедури огляду, а потім стали проводити реєстрацію. Після низки питань її обізвали старородящою. Під час самих пологів лікарка не дозволяла виявляти емоцій та навіть облила Тетяні обличчя водою.
Після цього їй без дозволу зробили розріз, а потім погано його зашили. Тож тепер жінка дуже ретельно підбирає лікарів і змінює їх за найменшого ж порушення власних кордонів. Додає: лікарі — це люди, до яких приходять по допомогу, і часто вони у настільки сильній позиції, що навіть після кричущих порушень залишаються працювати на своїх місцях.
Тож жінки нагадують: так не має бути! Якщо ти відчуваєш тиск, некомпетентність чи недбале ставлення до тебе і твоїх симптомів — не мовчи.
Раніше ми розповідали, чому польські жінки досі народжують без анестезії.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!