У ритмі сучасного життя, коли через кількість справ у добі навіть не вистачає годин, людям постійно потрібна енергія. Її ж відсутність всі звикли компенсувати вживанням кави, яка приносить бадьорість та подекуди навіть хороший настрій.
Кава вже давно стала одним з улюблених напоїв людей через її властивості. Хтось полюбляє каву через смак, для когось вона слугує джерелом енергії, а інші просто вживають її для кращого самопочуття.
Проте не все так однозначно. Скільки часу існує цей напій — стільки ж ведуться суперечки та дослідження про його справжні властивості та вплив на наш організм.
Допомогти розібратись з питанням кави вирішила дієтологиня Оксана Скиталінська, яка розповіла про корисні властивості кави та як вона все-таки нас бадьорить.
Тема про користь кави дуже цікава через різноманітність думок. Інколи навіть не дуже позитивних.
— Час від часу читаєш, що хтось відмовився від кави, бо проводить “детокс”. Інші радять відмовитися, бо “вимиває” кальцій та зневоднює організм, треті кажуть, що натще не можна, бо подразнює шлунок та кишківник, четверті — що провокує рак, — ділиться спостереженнями дієтологиня.
Кава — це напій, що тонізує, у декількох ковтках якого містяться тисячі біологічно активних речовин. Серед них є і кофеїн, завдяки якому кава і дає відчуття бадьорості, енергії та хорошого самопочуття.
Але все одно, попри не дуже хороші відгуки про напій, люди продовжують його вживати. Переважно через одну з головних властивостей кави — здатність бадьорити.
За словами дієтологині, після того, як ми випили чашку кави, приблизно через 45 хв майже 90% кофеїну потрапляє в кров, чим і поширює відчуття бадьорості та енергії на весь організм. Його дія триватиме ще 2,5–4,5 години.
Потім кофеїн поступово виводиться з організму, і на зміну йому приходить легка втома, особливо якщо вже післяобідній час та під вечір.
Це відбувається тому, що кофеїн діє на клітини головного мозку тим, що прикріплюється до рецепторів на їхній поверхні. Вони називаються аденозиновими.
Фото: Pexels
Протягом дня в клітинах виробляється речовина під назвою аденозин. Вона виробляється з молекули АТФ, яка відповідає за енергію всього організму. Вранці, коли ми бадьоріші, то АТФ у нас багато, бо ми виспались та відпочили за ніч.
Але протягом дня мозок втомлюється від роботи. Це відбувається тому, що від молекул АТФ відриваються молекули, які відповідають за певні порції енергії, а по собі залишаються тільки молекули аденозину.
Що більше стає аденозину, то більше ми відчуваємо втому і сонливість.
Та замість того, щоб хоча б 10–15 хв перепочити й відновити втрачені молекули АТФ, ми готуємо собі чашку міцної кави, чим збуджуємо втомлений організм.
Як зазначає лікарка, молекули кофеїну блокують аденозин та витісняють його з рецепторів. Внаслідок цього наші нейрони знову активуються, ми можемо сприймати інформацію та готові до роботи.
Проте з часом через надмірне вживання кави організм прагне захистити себе від надмірної стимуляції. Тому з’являється менша чутливість рецепторів до неї.
— Людина п’є каву, але відчуття бадьорості немає, а втома настає раніше. Тому, щоб прийти в тонус, потрібно дедалі більше кави, а на відновлення організму — більше часу, — підсумовує дієтологиня.
Окрім того, що кава має здатність бадьорити наш організм, її властивості на цьому не закінчуються. Дієтологиня Оксана Скиталінська виділила ще її додаткову користь:
Та важливо пам’ятати про її розумне вживання. Дієтологиня наголосила, що дозволеною дозою кофеїну є 300 мг у день — це приблизно дві-три чашки фільтрованої кави.
Ранкова кава для багатьох — це більше, ніж просто напій, а вже повноцінна звичка. Але чи корисно це для нашого організму? Вікна розібрались, чи можна пити каву на голодний шлунок та які можливі наслідки це може спричинити.