Цього тижня в український прокат виходить фільм Суперники італійця Луки Гуаданьїно — спортивна драма про любовний трикутник трьох тенісистів. В головних ролях Зендея, Джош О’Коннор та Майк Фейст.
Кінокритик Кирило Пищиков вже подивився фільм і вважає що італійцю вдалося створити досить динамічне, смішне та сміливе кіно.
Рецензія на фільм Суперники
Сюжет фільму побудований навколо фінального матчу туру Challenger між Артом Дональдсоном (Майк Фейст) та Патріком Цвейком (Джош О’Коннор).
Перший є зіркою у світі великого тенісу, однак він розгубив впевненість і став частіше програвати. Саме тому його дружина та тренерка Таша (Зендея) відправляє його на цей турнір, щоб повернути впевненість.
Другий — живе “на мілині” й не в змозі навіть сплатити ніч в готелі. Однак за всім цим криється набагато глибша історія, оскільки долі всіх героїв давно переплетені.
Ідея порівняти той чи інший вид спорту зі статевим актом не нова, але Лука Гуаданьїно підійшов до справи ґрунтовно. Саму ідею він не ховає, а на пряму проговорює вустами героїні Зендеї, що теніс схожий на секс. Власне, навколо цієї метафори й побудована вся стрічка.
І можна було б сказати, що дві години дивитись фільм з однією метафорою було б нудно, але італійський режисер бере насамперед формою, бо Суперники — це блискуче знятий фільм.
Гуаданьїно вміло використовує структуру тенісного матчу, де кожен сет відповідає одному з трьох актів стрічки. При цьому сам матч є лише необхідною формою для того, щоб вивчити складні стосунки між головними героями. І що далі ми дивимося на дуель Арта і Патріка, тим більше розуміємо, що насправді стоїть на кону цього матча, де поверхневі мотивації відходять на другий план.
І спостерігати за цим стає набагато цікавіше ніж просто за поєдинком двох спортсменів. Гуаданьїно копає вглиб своїх персонажів, і насамперед його цікавить їхня сексуальність. Тим паче його любовний трикутник рівносторонній, де всі кути гострі, а кожна сторона є зацікавленою у двох інших.
Окрім того, що Суперники мають нелінійне оповідання та гарну структуру, фільм ще й нетривіально знятий, особливо, коли справа доходить до самого тенісу.
Гуаданьїно разом з оператором Сайомбху Мукдіпром показують тут такі викрутаси, від яких паморочиться в голові. До прикладу, тут можуть показати тенісний корт знизу, чи взагалі камера чіпляється до тенісного м’яча й глядач разом з нею літає кортом. І це не єдині нетривіальні рішення, які використовує італійський режисер.
Також слід зазначити, що при хронометражі в 131 хвилину, фільм майже не просідає в темпоритмі, не в останню чергу завдяки динамічному саундтреку від Трента Резнора та Аттікуса Росса.
Якщо ж відкинути музику, то стрічка побудована хвилеподібно: то прискорюючись до божевільного темпу, то сповільнюючись, щоб дати глядачу перепочити.
Чи спрацювала метафора режисера Суперників
Лише в фіналі Гуаданьїно починає свідомо томити глядача, використовуючи для цього купу Slow motion (уповільнена зйомка, — ред.) та напружені великі плани облич головних героїв.
Якщо ж взяти на озброєння метафору Гуаданьїно, то секс — це не тільки теніс, але й саме кіно, прочитати Суперників можна по-іншому. А саме так, що перегляд фільму стає статевим актом між режисером та глядачем. Але закінчити вийде лише тоді, коли ти отримуєш насолоду від процесу.
Та навіть, якщо відкинути всі метафори, у Луки Гуаданьїно вийшов по-справжньому нестандартний спортивний фільм з крутою операторською роботою, відмінною акторською хімією та нетиповим гумором.
А ще Суперники доводять, що навіть настільки тривіальний сюжет як любовний трикутник можна подавати цікаво та драйвово.
Хочеш подивитись щось ще з кіноновинок? 2024 рік подарував глядачам вже чимало кінострічок у різних жанрах, які можна переглянути. Читай добірку фільмів 2024 року, які вже вийшли.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!