Їж, біжи та розвивай резильєнтність: як триматися під час війни

Війна — це руйнівна сила для ментального стану, однак українці досі тримаються. Та зараз нікого не здивуєш відчуттям втоми та виснаження, адже майже три роки наші люди проживають постійний стрес, втрати та страх за життя близьких.

Але чи можливо змінити власне самопочуття, стати стійким (-ою) та відчувати щастя попри складні умови? Про це виданню Vogue розповів український генетик і патофізіолог, доктор медичних наук та професор Віктор Досенко.

Найголовніше з його розповіді та відповіді на головні питання, читай далі у матеріалі.

Як триматися під час війни

За словами Віктора Досенка, однією з головних категорій людської психіки є резильєнтність — тобто гнучкість, або це ще називають стійкістю. Таким чином наша психіка відновлюється від складних випробувань, які трапляються нам у житті.

— Це нормально, коли після пережитого стресу погіршується функціонування нервової системи, і наша ефективність загалом знижується. Так має бути, організм реагує таким чином, — каже професор.

Рexels

На його думку, навіть після війни та цього досвіду, більшість українців відновляться, бо їхня психіка є гнучкою.

Ба більше: близько 10% людей зможуть пройти посттравматичне зростання, тобто стануть “кращою версією себе”.

Для того, щоб відновитися згодом, вже зараз варто поповнювати свій ресурс. А для цього потрібно памʼятати, як цей ресурс потрапляє до нас — через когнітивний та емоційний шлях.

— Когнітивний — це поповнення ресурсу через інформацію, статистику, факти, наукові статті. А емоційне задоволення варто шукати, зокрема, в мистецтві: слухати музику, ходити в кіно, на виставки.

А ось їжа та алкоголь — це скоріше короткочасне задоволення, вони дарують нам радість, але ненадовго, — пояснює Віктор Досенко.

Читати на тему

Невизначена втрата — одна з найтяжчих: що це таке та як її прожити

Читай, що таке невизначена втрата та як підтримати себе в цьому стані.

ПТСР буде не у всіх, але є нюанс

Професор запевняє: ПТСР боятися не варто, адже діагностований посттравматичний синдром буде не у всіх, а у близько 20% українців.

Натомість те, що дійсно складає небезпеку для всіх нас — хронічний стрес.

— Серед наслідків хронічного стресу — втома, підвищений тиск, болі в спині, алергії, порушення травної системи, інфаркти, інсульти й онкологічні захворювання, — пояснює експерт.

Як реагувати на стрес? Еволюційно, людина або бʼє, або тікає. Тож коли відбуваються стресові ситуації, потрібно діяти, щоб мʼязи скорочувалися. Наприклад, під час обстрілу тобі варто піти до укриття, а щоб зменшити свою тривожність там — почни присідати.

Рexels

Водночас Віктор Досенко наголошує: варто запитувати себе, чи дійсно був стрес. Організм реагує на це пришвидшенням серцебиття, тиском, частотою дихання.

— Якщо цього немає — то ніякого стресу не було, і немає на що реагувати, адже стрес має об’єктивну картину. Якщо нічого немає, не потрібно відповідати. Можна просто далі лягати спати, після відбою тривоги, — пояснює він.

А також додає: рецептом від стресу є здорове харчування. Адже бактерії нашого кишківника напряму впливають на психічний стан.

Бути щасливим під час війни, на думку доктора наук, можна, бо ти цінуєш базові речі: те, що вижив (-ла), поїв (-ла) тощо.

Інша проблема, з якою стикаються українці — стрес у дітей. Як підтримати дитину під час війни, ми писали в нашому іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.