В останню неділю березня українці переводитимуть стрілки часу на годину вперед. Вперше переводити годинник вирішили в Німеччині, щоб зменшити витрати на електроенергію під час війни.
Так прагнули синхронізувати людську активність зі світловим днем. Вже за 50 років такий перехід став загальноприйнятим, і більша частина Північної півкулі сьогодні продовжує переводити стрілки годинника.
Година зміни у часі може здатися чимось дріб’язковим, та насправді наш організм дуже чутливий до цього. Адаптація до нового часу може тривати день, а може й кілька днів.
За цей час можна відчувати різні побічні ефекти, наприклад, прокидання серед ночі чи збій режиму сну.
Коли саме слід перевести годинник на літній час, ми вже розповідали, а от як безболісно адаптуватись до змін, читай у матеріалі. Про це розповіла доктор медичних наук Крейг Канапарі.
На жаль, існує мало досліджень, як зміна часового виміру впливає на організм дитини. Та є маленький загальнонауковий факт.
Підліткам та людям, яким треба будильник, щоб прокинутися вранці, буде важко переходити на літній час. Натомість дітям та дорослим, навпаки, важче дасться перехід на зимовий час.
Як зазначає Крейг Канапарі, особливо важким і відчутним цей перехід буде для підлітків. І не лише тому, що це забере додаткову годину сну. Насправді важче буде змінити режим й почати засинати на годину раніше.
На адаптацію знадобиться певний час, та можна зробити її безболіснішою. Для цього треба лише трошки підкоригувати графік під зміни.
Крейг Канапарі радить у цю останню неділю березня розбудити дитину на годину раніше, ніж зазвичай. Це дещо збільшить дефіцит сну та допоможе швидше заснути вночі.
Якщо тобі теж важко переходити на літній час і ти відчуваєш нестачу сну, то в цей день теж прокинься на годину раніше.
Якщо ж у тебе новонароджений малюк, а ти переживаєш, що у нього короткий сон, то читай, скільки має спати немовля відповідно до віку.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.