Зима принесла не лише святковий настрій, а й відчутне зростання рівня тривожності серед населення. Хоча холод та короткий світловий день здаються очевидними факторами пригніченості, справжня причина стресу часто криється у наших повсякденних звичках.
Різке скорочення сонячного світла безпосередньо впливає на рівень серотоніну та мелатоніну, які відповідають за настрій і регуляцію сну. Проте, окрім біологічних факторів, існують і поведінкові пастки, у які ми потрапляємо, намагаючись адаптуватися до холодної пори року.
Як цифрові звички та брак світла створюють “зимову депресію”
Однією з найбільш руйнівних звичок є надмірне перебування у закритих приміщеннях. Хоча бажання сховатися від морозу є природним, відсутність навіть мінімального контакту з денним світлом провокує нав’язливі думки та відчуття втрати контролю над власним життям.
Короткі прогулянки у світлу пору доби є критично важливими для підтримки циркадних ритмів. Ситуацію погіршує і зростання екранного часу: коли за вікном сніг або дощ, гаджети стають головним джерелом дозвілля. Однак нескінченне гортання стрічки соцмереж часто веде до «спіралі порівняння», де людина починає відчувати провину за свою пасивність, що лише посилює внутрішню тривогу.
Зимова тривожність часто має фізіологічне коріння, пов’язане з порушенням режиму. Нестабільний графік сну надсилає мозку сигнали про те, що організм перебуває у стані затяжного стресу. Це змушує нас споживати більше кофеїну, щоб підбадьоритися вранці, або алкоголю, щоб розслабитися ввечері через відсутність інших розваг.
Обидві ці звички лише маскують проблему, насправді посилюючи тривожні стани. Крім того, відмова від фізичної активності забирає у нервової системи можливість скидати накопичену напругу. Експерти радять не нехтувати навіть домашніми тренуваннями, адже рух є потужним сигналом безпеки для нашого тіла.
Ще однією прихованою загрозою є схильність скасовувати плани. Погана погода стає ідеальним виправданням, щоб залишитися вдома, але систематична відмова від спілкування веде до соціальної ізоляції, яка лише підживлює депресивні настрої.
Наостанок, зимовий стрес часто підсилюється через надмірну вимогливість до себе. Початок року — це час постановки амбітних цілей, і коли вони не реалізуються так швидко, як хотілося б, вмикається внутрішній критик.
Брак самоспівчуття та постійне самобичування за “продуктивність, що впала” стають головними каталізаторами тривоги. Варто бути лагіднішими до себе в цей темний період і пам’ятати, що сповільнення взимку — це природний процес, а не особиста поразка.
Раніше ми писали, яка щоденна звичка зменшує ризик раптової смерті — читай в матеріалі, що це за звичка та як вона впливає на організм людини.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!