В Україні немає статистики людей, які страждають від синдрому Туретта. Насамперед через те, що такий діагноз встановлюють нечасто.
Навколо цієї хвороби існує чимало міфів та хибних уявлень. Ми поспілкувалися з лікаркою-невропатологом Олесею Гнатуш і спробували з’ясувати, що це за хвороба, чому вона виникає та як її розпізнати.
Що таке синдром Туретта
Це захворювання нервової системи, яке змушує людей робити різкі раптові рухи або звуки, які називають тиками. Вони неконтрольовані. Пацієнти не можуть опанувати їх і спинитися.
Захворювання найчастіше проявляється у дитячому віці. Більшість людей мають легку форму перебігу. Що цікаво, частіше синдром Туретта розвивається у хлопчиків, ніж у дівчаток.
Симптоми часто зменшуються в міру дорослішання, але повністю майже ніколи не зникають. Рухові розлади можуть бути різної інтенсивності. Вони навіть можуть бути локальними. Це коли дитина викрикує різні слова, не контролюючи себе.
Така поведінка може викликати деякий подив в оточення. Адже прояви завжди відбуваються неочікувано і неконтрольовано людиною, незалежно від ситуації та місця.
Хвороба може посилюватися при нервовому і фізичному напруженні. Наприклад, якщо дитина знаходиться у класі чи має відповідальний тест.
Фото: Олеся Гнатуш
Що відчувають люди, які мають цю хворобу
Наука вивчає цю сторону питання. Є багато досліджень, які намагаються встановити, які є психологічні та психіатричні розлади у дітей, підлітків та дорослих.
Часто хворобу супроводжують депресивні розлади та суїцидальні наміри. Іноді відмічається агресивна поведінка.
Людина може взяти, наприклад, чашку з гарячою кавою і вилити на себе в момент мимовільного руху.
Або ж людина може розбити випадково дзеркало і поранитися. Якщо ти в момент тиків знаходишся поруч з пацієнтом, то є невелика ймовірність, що він тебе може обізвати або несильно вдарити. Знову ж таки, це все відбувається неконтрольовано.
Деякі дослідження говорять, що 40-60% пацієнтів під час тиків шкодять лише собі. Зазвичай під час таких нападів хворі можуть здирати маленькі ділянки шкіри, битись об щось чи щось кусати.
Синдром Туретта: причини
Достеменно причини появи хвороби невідомі. Це складне захворювання, ймовірно, спричинене цілою низкою чинників. Наприклад, на це можуть вплинути хімічні речовини, які передають нервові імпульси: дофамін та серотонін.
Синдром Туретта — це генетичне захворювання зі складною етіологічною причиною, яка на сьогодні до кінця не з’ясована.
Утім декілька досліджень все-таки ведуться. Вважають, що причиною хвороби є саме генетичний спадковий механізм. Серед причин розвитку синдрому Туретта також є неврологічні, імунологічні та аутоімунні проблеми.
Була група досліджень, пов’язана саме з нейрозапаленням. Це дає надію деяким пацієнтам на корекцію і, можливо, одужання. У цієї хвороби є пікові стани: коли напади відбуваються частіше чи рідше.
Від чого залежить частота нападів
Сама суть цієї хвороби — дисбаланс хімічних речовин, які тримають мозок, а саме рухову сферу нашого тіла, в балансі.
Кожна людина має певний набір хімічних елементів, баланс яких призводить до того, що ми гармонійно проявляємо себе в навколишньому світі. Тобто рухаємось тільки тоді, коли ми того хочемо.
Таке собі вольове проявлення емоцій і рухів. У людей, які мають захворювання Туретта, баланс медіаторів порушено. Тому людина навіть, якщо має велике бажання, не може зупинити неконтрольовані рухи.
Чи можна вилікувати цю хворобу
Лікують синдром Туретта трьома методами:
- Поведінкова терапія. Цей метод ефективний, але він не завжди використовується і, на жаль, недоступний для багатьох пацієнтів.
- Фармакологічне лікування. Є новітні медпрепарати, які потрібно постійно приймати. Але вони лиш зменшують прояви, а не повністю виліковують.
- Хірургічне втручання. Навколо нього зараз багато дискусій.
Діагностика синдрому Туретта
Людей із синдромом Туретта можна помітити в соціумі. Їх добре видно по розмашистих рухах та викриках. Але є й легша форма, коли в людини не так сильно проявлена хвороба.
Можуть бути піки, які зачіпають не кінцівки, а мімічні м’язи обличчя. На таких людей ми не так сильно звертаємо увагу. Синдром Туретта не діагностований настільки широко, як це повинно бути.
Люди з легкими формами не часто звертаються за меддопомогою. Можливо, навіть не помічають прояви хвороби, особливо якщо це дитина. Не кожна мама біжить до лікаря, якщо малюк часто кліпає очима і щось викрикує. Це ж дитина.
Синдром Туретта у дорослих
Набагато рідше ніж у дітей, але ця хвороба може зустрічатись у дорослих після 20 років. Тоді синдром лікують під наглядом невролога і психіатра.
Є дослідження, що недуг виникає на фоні запальних процесів головного мозку, а саме енцефаліту. Але найважливіше — хворі не повинні впадати у відчай. Бо синдром Туретта не робить їх розумово відсталими чи неадекватними.
З хворобою можна жити, але треба вчасно звертатися до лікарів та намагатися контролювати свої рухи й емоції.
Наслідками війни та постійного стресу для українських дітей можуть бути нервові розлади, заїкання, депресії тощо. Читай, що таке нервові тики в дітей та як їх лікувати.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!