Проблема, яку варто обговорювати та розв’язувати! У яких сферах процвітає сексизм, який зв’язок з економікою та як з цим боротися

Усі люди рівні між собою у правах. Незалежно від національності, раси, віросповідання, статі тощо. Права людини передбачають дві основні цінності — гідність та рівність. Але чомусь досі у багатьох країнах світу ми можемо спостерігати протилежне. Суспільство не дотримується рівних прав між чоловіками та жінками, виникло таке явище, як сексизм.

Сексизм отруює життя як жінок та чоловіків, так і будь-якої країни загалом. Адже це впливає на економіку, зокрема, на рівень ВВП. Спершу ти можеш не пов’язати такі речі між собою. Як те, що жінка отримує меншу заробітну плату, не отримує керівних посад чи не має допуску до певних професій, може вплинути на економіку? Може.

Наша країна на шляху подолання сексизму. Здається, ніби ми маємо певні успіхи, але це лише поверхневі результати. Ми розповімо, в яких сферах в Україні досі поширений сексизм, як його викорінювати, змінюючи стереотипи населення. А також ти дізнаєшся про перспективи населення, яке лишило сексизм у минулому.

Зауважимо, що від сексизму страждають як чоловіки, так і жінки. Але сексизм щодо жінок більше виражений.

Сексизм в Україні: у яких сферах процвітає найбільше

Уяви, ти — жінка. Отже, щодня маєш доводити своє місце у цьому світі. На співбесіді ти маєш викладатися на 200%, щоб вакансію не віддали чоловіку з таким самим або навіть меншим досвідом. Безпосередньо на роботі мусиш ледве не рватися зі шкіри, щоб тримати свою планку у конкурентному середовищі чоловіків. Крім цього, маєш бути господинею вдома та матір’ю, адже “годинник тікає”.

А якщо ти й справді жінка, тобі й уявляти цього не потрібно. Адже ти це все переживаєш. 

Хоча б раз за своє життя жінка стикалася з сексизмом, а починається все з дитинства та неправильної позиції батьків та рідних, які кажуть: “Ти ж дівчинка…”

• Навіщо тобі машинка? Ти ж дівчинка, візьми ляльку!
• Навіщо тобі бокс? Ти ж дівчинка, піди на танці!
• Навіщо тобі випалювати по дереву? Ти ж дівчинка, краще вчися вишивати!

Напевно, кожна жінка у дитинстві чула відмову з подібним аргументом. Тому в дорослому житті жінки теж можуть сумніватися стосовно роботи, хобі, проектів. Вони мають сумніви, чи здатні це зробити. Водночас багато українських жінок відкидають усі сумніви та знаходять сили боротися за свої права.

Нижчі зарплати та менше керівних посад

Коли йдеться про рівність прав між жінками та чоловіками, переважно мають на увазі професійний аспект. Жінки отримують менше та рідше обіймають керівні посади.

Сервіс OLX Робота в серпні 2021 року провів опитування, яке показало: близько 60% працевлаштованих жінок в Україні отримували до 10 тис. грн. Водночас приблизно стільки ж чоловіків мали зарплату від 10 до 20 тис. грн.

В Україні є лише дві галузі, у яких жінки в середньому заробляють більше за чоловіків: це освіта й охорона здоров’я. Навіть у сферах харчування й торгівлі чоловікам платять на 5–12% більше.

Невтішна ситуація і з керівними посадами. У 2021 році, за підрахунками Deloitte, в Україні налічувалося лише 18% керівниць. DOU — найбільша IT-спільнота України — провела дослідження та виявила, що частка жінок в IT-сфері становить лише 25%. Як свідчить аналітика Djinni, чоловіки в цій сфері, на відміну від жінок, зазначають у своїх резюме зарплати, які на 10–30% вищі.

Жінки в ЗСУ та сексизм

У ЗСУ на різних посадах служать близько 60 000 жінок. 5000 з них боронять Україну безпосередньо на передовій. Жінки служили у Збройних силах і до повномасштабного вторгнення Росії. Але все одно залишаються ті, хто вважає: жінкам там не місце. Донедавна, навіть приєднавшись до лав ЗСУ, жінки могли розраховувати лише на обмежений перелік позицій. 

Керівниця експертного ресурсу Гендер в деталях, кандидатка філософських наук Тамара Злобіна зазначає, що військовій справі значно шкодить сексизм.

— В армії до 2018 року існували структурні перешкоди для жінок: їм було заборонено опановувати бойові професії, згідно з наказом Міноборони. На ці спеціальності не набирали студенток у військові виші.

І хоча цей дискримінаційний наказ скасували під тиском доброволиць, упередження щодо бійчинь і досі величезні, — говорить вона.

На думку експертки, така позиція заважає ефективно використовувати ресурсний потенціал, адже гендерні стереотипи змушують оцінювати людину за її статтю, а не за здібностями.

Це не голослівні твердження. Жінки, які служать у ЗСУ, поділилися своїм досвідом сексизму.  

Військовослужбовиця Дарина Арабська розповідає:

— На жінок навішують купу обов’язків, крім бойових. Ти маєш заповнювати документи, готувати, прибирати тощо. Є стереотип, що жінкам це краще вдається. Наприклад, зараз ми базуємося в одному з населених пунктів Сходу.

Тут є проблеми з постачанням їжі, і ми (дівчата) готуємо, хоча за посадою стрільці й готові виконувати свої посадові обов’язки. Однак командири виходять із потреби, і ти маєш виконувати наказ.

Читати на тему

Боротися не тільки з ворогом, а й із системою — військова про ставлення до жінок в армії та намагання щось змінити

Військова розповіла, яке упереджене ставлення досі існує до жінок в армії.

Інша військовослужбовиця Луна поділилася, з чим зустрілася у військкоматі:

— Тоді в кабінетах (військкоматів — ред.) крутили носами, цмокали губами, бо впала як сніг на голову. Паперів багато, бюрократія… Прорвалася лише тому, що за мене “попросили”.

Військовослужбовиця з ТрО Олена Лотра каже:

— Є люди, яких не взяли в ТрО з тих чи інших причин. Вони сидять, нічого не роблять і часом кажуть: “От навіщо дівчина в армії? Нас не взяли, а тебе взяли”. Я стикнулася з такими висловами від знайомих, які не в ТрО.

Таких історій багато. Жінки діляться своїм досвідом щодо сексизму в ЗСУ в соцмережах і подкастах, наприклад на YouTube-каналі Феміністична майстерня.

Бути політикинею у світі політиків 

У різних країнах світу серед політиків можна побачити дедалі більше жінок. В Україні навпаки — переважають чоловіки. Їх заочно вважають розумнішими, серйознішими, відповідальнішими, перспективнішими, бо це — чоловіки. 

Профемініст, гендерний експерт Микола Ябченко зазначає, що до жінок у політиці досі часто ставляться упереджено.

— Сферою, у якій сексизм буяє, залишається політика. Там, на жаль, до думки громадськості часто не дослухаються. А враховуючи те, що політика довгий час була дуже патріархальною, “можновладці” часто зверхньо ставляться до жінок загалом і жінок у політиці зокрема. Тому сексистських скандалів із політиками й досі вистачає, — акцентує він.

Медіасфера: жінки vs чоловіки 

Хоча на навчанні у вишах на медійних спеціальностях можна побачити більше дівчат, у самій медійній сфері жінки зазнають певної дискримінації.

Автори дослідження Порівняння гендерної рівності та медіарівності в усьому світі з Північного інформаційного центру досліджень у галузі ЗМІ та комунікацій (Nordicom) у 2020 році дійшли висновку: Україна належить до так званих гендерно сліпих країн. Це країни, медіа яких відмовляються визнати наявні проблеми з дискримінацією жінок у цій сфері.

Лише за офіційними даними, заробітна плата жінок у медіагалузі у 2019 році становила 79,9% заробітної плати чоловіків. 

Переважна кількість медійниць стикалися на роботі з психологічним насильством, сексизмом і кар’єрною дискримінацією з боку як героїв матеріалів, так і своїх керівників чи колег з медіа. Отже, у сфері спостерігається високий рівень ризиків і низька захищеність медійниць як у редакційних колективах, так і за їх межами.

Креативна директорка агентства Talan Communications Ольга Васильєва разом із командою групи агенцій agama нещодавно розробила кампанію Залиш сексизм печерним людям. За час підготовки проекту креаторка спостерігала чимало інсайтів. 

— Війна ще більше звужує простір для відстоювання політик рівності.

Це здається менш актуальним, хоча, за статистикою, дискримінація та насильство у воєнний час лише зростають.

Ризики для жінок у медіа особливо посилюються через фізичні й економічні загрози, зростання навантаження як на роботі, що є суспільно важливою, так і в позаробочий час, коли йдеться про потребу піклуватися про рідних, особливо якщо вони опиняються в небезпеці через бойові дії в Україні, — каже Ольга. 

Інститут масової інформації 14–25 червня 2021 року провів анонімне опитування в співпраці з ГО Жінки в медіа та з журналісткою-розслідувачкою Любов’ю Величко.

Результати показали: 

• 53% журналісток зазнавали сексуальних домагань через професійну діяльність;
• 30% респонденток зазначили: це траплялося під час інтерв’ю з людьми при владі (посадовці, бізнесмени тощо);
• 25% зауважили, що потерпали від домагань у редакції — від колег, керівників і роботодавців;
• 22% опитаних розповіли, що зазнавали домагань під час роботи над редакційним завданням.

Жертви сексизму не завжди жінки!

Упереджене ставлення й певні очікування найбільше вражають жінок, але чоловіки також потерпають від проявів сексизму. Наприклад, так звана токсична маскулінність передбачає, що чоловік веде доволі брутальний спосіб життя, не відвідує лікаря, займається екстремальними видами спорту та розв’язує проблеми фізичною силою. 

Саме такі очікування суспільства від чоловіків є однією з причин, через які ця частина людства в середньому живе менше, якщо порівняти з жінками. 

Гендерна експертка ВБО Конвіктус Україна Лілія Гук вважає, що сексизм може поширюватися на чоловіків і хлопців, а ще — вражати громадян через їхній статус.

— Треба знати, що сексизм впливає негативно та може завдавати ще більшої шкоди деяким жінкам і чоловікам через їхню національність, вік, інвалідність, соціальне походження, релігію, гендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію й інші чинники, — зазначає вона. 

Читати на тему

Як жінці вижити у світі, в якому більшість речей створювали для чоловіків — СПЕЦПРОЕКТ

Вікна з юристкою, спеціалістом з управління персоналом та засновницею ГО Землячки, який займається створенням жіночої військової форми, розібрали, як дефіцит гендерно справедливого збору даних впливає на життя, роботу та добробут жінок.

Як боротися з сексизмом

Сексизм створює чимало перешкод для успішного розвитку суспільства й економіки. Україна долає шлях до Європейського Союзу. Ми прямуємо до європейських цінностей, тому пошук шляхів подолання сексизму має стати одним з основних фокусів.

Експерти бачать різні шляхи протистояння сексизму як на побутовому, так і на більш загальному рівні. 

Комунікаційниця феміністичних і правозахисних проектів Дарина Мізіна стверджує, що розпочати варто з простого та злободенного, наприклад, реакції на сексистські жарти.

Якщо у твоєму колективі жартують про те, що білявки погано кермують, не смійся, але й не починай читати лекцію. Просто скажи, що не розумієш жарту. Якийсь він узагалі не життєвий, — рекомендує вона. 

Правозахисниця Валерія Вершиніна додає, що така поведінка може не дати швидкого результату, але згодом стає нормою.

— Понад п’ять років тому, коли ми запровадили у своїй організації нульову толерантність до сексистських висловлювань, деякі колеги погрожували звільнитися, настільки важко їм було відмовитися від скабрезних жартів у робочих чатах. Тепер команді важко уявити такий гумор у робочій комунікації, — ділиться вона.

За словами Валерії Вершиніної, є й інші дієві способи подолання сексизму.

Правозахисниця радить уникати використання словосполучень, які вказують на певну стать, там, де це неважливо, і, навпаки — підкреслювати її у випадках, коли це має сенс. 

Утім, є масштабніші рішення, що допомагають викорінювати сексизм. Ольга Васильєва, яка опікується правами жінок у медійній сфері, вважає, що потрібно створити професійну жіночу організацію, яка сприяла б формуванню культури гендерної чутливості в медіа.

А також могла б допомагати жінкам зростати професійно та підтримувати одна одну в реалізації, кар’єрі й інших соціальних ролях, надаючи, зокрема, психологічну, юридичну та менторську допомогу. Цей крок буде ефективним і в інших сферах. 

Ще одним рішенням у протистоянні сексизму має стати переоцінка оплати праці жінок. Ефективною може бути політика прозорості: грейди, критерії, за якими оцінюється робота, а також КРІ й інші показники ефективності. Деякі респондентки переконані, що оплата залежить від того, яку суму жінка називає під час співбесіди.

Однак це не провина жінки, адже в цьому разі даються взнаки патріархальні установки, які роками вкорінювалися в Україні, і наявність так званих скляних стель — обмежене кар’єрне просування жінок.

Експерти пропонують й інші конкретні дії, до яких може вдатися кожен і кожна. Так, необхідно повідомляти про прояви сексизму в колективах керівництву та HR-працівникам. У крайніх випадках — спричиняти розголос у медіа й соцмережах.

Не менш ефективно проводити для фахівців галузі юридичні й кар’єрні консультації, зокрема щодо соціального захисту на роботі, трудових прав, як-от поновлення на роботі, та інших аспектів.

Це підвищує впевненість жінки у власних силах та її здатність відстоювати свої права в ширшому сенсі. 

Важливо також підтримувати ГО, які борються за права жінок в Україні, як фінансово, так і інформаційно. Ще один простий, але дієвий спосіб — транслювання правильних наративів, наприклад вживання фемінітивів у письмовій мові та мовленні.

Читати на тему

Можуть працювати на рівні: топ-менеджерки про роботу в ІТ та випадки сексизму

Чи є місце гендерним стереотипам у сфері ІТ: розбираємо в матеріалі.

Які перспективи має населення, що лишило сексизм у минулому 

Дослідження показують, що гендерна рівність економічно вигідна. Компанія McKinsey & Company підрахувала, що світова економіка втратить через гендерну нерівність приблизно $12 трлн до 2025 року. А підрахунки Центру економічної стратегії свідчать: якби рівень зайнятості жінок в Україні був таким, як у Швеції, то наш ВВП зріс би на 9%, або на $19 млрд (за рівнем ВВП 2021 року).

В умовах війни й атаки російської пропаганди протистояння сексизму — важливий прояв реалізації європейських цінностей в Україні.

Керівниця групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Любов Цибульська додає, що у своїй роботі стикалася з тим, як російська пропаганда перекручувала європейські цінності, зокрема щодо сексизму, роблячи ворога із західних країн.

— У певний час ми зосереджували увагу на вивченні політичного контенту російської пропаганди. Але згодом зрозуміли, що це хибний підхід, бо немає такої теми, яку не використовувала б російська пропаганда, яку вона не робила б своїм інструментом. І гендер — одна з базових тем інструменталізації. Російська пропаганда використовує цю тему для укріплення позицій “русского міра”, щоб створити образ ворога із західних країн. І звертається не лише до своєї аудиторії, але й до Заходу, однак дещо з іншими меседжами, — запевняє вона.

Голова ГО Жінки в медіа, членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко зазначає: 

— Тема гендерної рівності в медіа не втрачає актуальності під час війни. Ба більше, це той ціннісний орієнтир, який відрізняє нашу риторику від наративів російської пропаганди та наближає Україну до європейських стандартів, а отже, наближає й нашу перемогу над ворогом.

Сьогодні перед Україною багато викликів, і, щоб з ними впоратися, ми маємо максимально ефективно використовувати людський потенціал. Гендерна рівність — це про справедливість і ефективність, про можливість для кожного і кожної розвиватися згідно зі своїми талантами, а для суспільства — використовувати потенціал своїх громадян по максимуму.

Часто люди на роботі можуть почуватися не комфортно. На це можуть впливати різні фактори: булінг, непорозуміння в колективі, домагання. Раніше ми розповідали, що таке харасмент: що робити у такому випадку і куди звертатися.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.