“Стала відома страшна правда про…” — та ще сім варіантів шкідливих дописів у соцмережах під час війни

Поруч з наступом на військовому фронті йде атака на психологічно-інформаційному. Часто люди несвідомо стають співучасниками ворога, поширюючи фейкові пости та сіючи паніку в соцмережах.

Детектор медіа зібрав вісім типів шкідливих дописів, які варто не писати й не читати свідомим українцям.

• “Правдива” інформація від сина тітки подруги мами на роботі: сьогодні у якомусь місті буде хімічна атака/наступ/бомбардування. Тікайте негайно звідти”.

Подібні меседжі широко поширюються на просторі інтернету, проте вони не мають ніякої користі, а лише створюють паніку в людей.

Усі, хто міг/хотів, уже виїхав або в дорозі. Ті, хто лишився, мають на це причини й не виїжджатимуть через твій пост. Проте це, звичайно, посилює моральну напругу, а отже, ворог досягає своєї цілі.

• “Ці безсоромні переселенці втекли та ще й просять якоїсь допомоги. Боягузи, хай вдовольняються тим, що не під обстрілами”.

У кожної людини свої мотиви виїхати з зони активних бойових дій. Ніхто ні перед ким не зобов’язаний виправдовуватися за це рішення.

Залишитися без грошей, майна, родини, їжі, житла у незнайомому місті/країні — дуже страшно. До того ж багато жінок виїхали самі з дитиною, поки їхні чоловіки залишилися у теробороні чи ЗСУ.

Ніколи не порівнюй чиєсь життя зі своїм та не добивай своїх же. Горе в нас єдине.

Фото: УНІАН

• “Десь там критична ситуація, просять про негайну допомогу. Я прочитав(-ла) про це допис, скопіював(-ла) його дослівно без вказання джерела, а ви далі робіть, що хочете, з цією інформацією”. 

Це не допомога, а лише її видимість. Варто поширювати тільки ті прохання про допомогу, де ти особисто береш участь в організації / знаєш цих людей тощо.

Чужі пости можуть бути застарілими чи фейковими. Ти тільки забираєш час інших і засмічуєш інфопростір.

• “Біженці, ви що там робите у безпеці? Насолоджуєтеся життям? Допомагайте!” 

Ніхто не повинен звітувати тобі, хто, що й у якому обсязі робить. Такі пости узагальнюють і демотивують волонтерів. 

Багато з тих, хто був змушений виїхати, цілодобово збирають гуманітарну допомогу, організовують мітинги на підтримку України, працюють на інформаційному фронті тощо.

Читати на тему

”Ми як на полі битви. Як брати медіаграмотність на озброєння і не потрапити на гачок пропаганди?”

Чому медіаграмотність — це зброя? Розповідаємо про те, що ти можеш зробити для своєї інформаційної безпеки.

• Докори та хейт Зеленського.

Володимир Зеленський — президент і головнокомандувач армії України. У кого до нього є претензії, нехай почекають до перемоги. Сіяти розбрат у воєнні часи не потрібно.

• “Ситуація на фронті страшна, ми програємо, але від нас це поки що приховують”.

Як ти думаєш, хто запускає в інтернет такі качки? Мета цієї відвертої брехні — демотивувати людей та змусити припинити чинити опір окупантам. 

Фото: Міністерство оборони України / Facebook

• Копіювання новини з якогось ЗМІ або телеграм-каналу без вказання джерела.

Коли ти щось постиш у себе на сторінці, ти і є джерелом інформації. Відповідальність за будь-яку інформацію, яку ти поширюєш у своїх соцмережах, — виключно на тобі.

• “Це від нас приховують”, “це таємна інформація”, “джерело у вищих колах по секрету повідомило”, “прості люди не здогадуються, але насправді…”

Якщо бачиш такі фрази в повідомленні, знай — це маніпуляція і дурні теорії змови.

У такій формі ворогу дуже легко вкинути будь-яку нісенітницю розгубленим людям, яких затопило інформацією, і які не мають мінімальних знань з інформаційної грамотності. 

Фото: Unsplash

Як писати/поширювати пости

1. Зрозумій, якого результату ти хочеш досягнути цим постом.
2. Не поливай брудом своїх: зараз ворог у всіх спільний, а між собою розберемося після війни. 
3. Не сій паніку, страх і зневіру.
4. Пиши лише про справжню актуальну потребу в допомозі.
5. Перевіряй інформацію, бо інтернет кишить фейками. 
6. Пиши про свої почуття, підтримуй та шукай психологічну підтримку.

Якщо тебе мучать докори сумління за те, що ти нібито робиш недостатньо, читай поради психолога, як бути корисним під час війни.