Кая Каллас: інтерв'ю з прем'єркою Естонії

Спочатку вони віддали усі свої гаубиці. Тепер от рекордна кількість боєприпасів. Естонія допомагає Україні чи найбільше з усіх країн світу. На це йде, уявіть, третина її оборонного бюджету! Але як цій маленькій країні вдається робити такі, без перебільшення, великі вчинки?

Читай ексклюзив Фактів тижня із прем’єркою Естонії Каєю Каллас.

21 година вечора. Посольство Естонії в Україні. Попри пізню годину і втому — прем’єрка Естонії Кая Каллас вітає нашу знімальну групу.

В Україні вона вперше від початку повномасштабного вторгнення. І ця поїздка була доволі насиченою. Буча, Бородянка, Житомирська область…

Цієї весни Каллас вже втретє очолила уряд Естонії.

І першою країною, яку вирішила відвідати після цього призначення, обрала Україну – на знак підтримки й того, що вона буде міцнішати.

Україна дуже дорога нашому серцю. І я також вважаю, що той великий мандат, який я отримала на виборах, це також мандат підтримувати Україну далі.

Позиція Каллас у підтримці України настільки активна, що в чомусь її можна порівняти із британським Борисом Джонсоном.

Саме Кая Каллас у березні закликала Євросоюз зібрати мільйон артилерійських боєприпасів для України. І це рішення ухвалили доволі швидко!

В одному з інтерв’ю ви сказали, що для ухвалення цього рішення знадобилося п’ять тижнів. Наскільки було важко переконати членів ЄС, що було найскладнішим в цьому?

— Я думаю, що важливо мислити нестандартно. Як ми можемо допомогти Україні виграти цю війну? Бо іншого виходу немає. І коли я почула від військово-промислової індустрії, що у них немає замовлень, а я знаю, що російська сторона працює в три зміни, то ми подумали: а яка може бути можливість рухатися швидше?

Щоб не було так, що Естонія закуповує боєприпаси, якісь інші країни закуповують, а потім все це до нас приїде, і ми це відправимо в Україну. Це потребує часу, але у вас його немає. Тож насправді було не так вже й важко переконати інших, тому що всі бачать, що ми за Україною, і ми повинні робити це швидше.

Навесні Таллінн оголошує про новий пакет військової допомоги Україні у 500 тисяч євро. Мова про гвинтівки, оптичні приціли, біноклі, боєприпаси, патрульні катери, тепловізори, а також медичне спорядження.

І це снаряди 155-го калібру для тих самих гаубиць. Свою частину, з обіцяного ЄС мільйона, країна вже зібрала і готова їх передати.

Як Естонії вдається робити це так швидко?

— Ми маленька країна. Кажуть, що великий корабель можна розвернути за кілька місяців, а малий — за кілька днів або навіть годин, а це означає, що в маленькій країні ми можемо швидко ухвалювати рішення та швидко їх виконувати. І тому ми досить ефективні.

Нам чітко зрозуміло, що Україна бореться за свою свободу, але вона також бореться за нашу свободу, тому допомога Україні є також допомогою нашій обороні.

Відтак це не тільки морально правильно, але й необхідно для нашої власної оборони, щоб ви могли боротися і дати відсіч агресорці.

Урок, який ми винесли з 1940-х років, коли ми втратили незалежність і нашу країну, полягав у наступному: ми думали, якщо ми нейтральні до того, що відбувається у світі, ніхто нас не чіпатиме. Але насправді, якщо ви нейтральні, вас проковтне імперія зла.

І ми засвоїли цей урок, більше ніколи не будемо самі по собі. Ми є в усіх міжнародних організаціях, але ми також допомагаємо нашим друзям, коли вони потребують допомоги.

Читати на тему

Ми прагнемо, аби Україна перемогла в цій війні — головне з інтерв’ю президента Латвії

Велике інтерв’ю президента Латвії: як допомагають Україні та чого очікують від війни.

Ви спілкуєтеся з десятками політиків в Євросоюзі, чи зустрічаєте ви прихильників позиції, що з Росією потрібно домовлятися?

— Не так прямо, але, звичайно, ми інколи чуємо про, знаєте, закінчення війни. Мовляв, війна — це погано, мир — це добре. Ясна річ. І коли ти ніби на боці війни, ти схожий на поганого хлопця. Але я намагаюся це пояснити.

Мир для нас означав, що людей депортували, наше майно було націоналізоване, а нашу культуру та нашу мову пригнічували. І все це сталося. Отже, знаєте, мир і окуповані території не означають припинення людських страждань.

Яким ви бачите механізм притягнення Росії до відповідальності?

— Те, над чим я працюю, — це відповідальність не лише за воєнні злочини, а й за злочини агресії. Різниця в тому, що злочин агресії є злочином керівництва. Але нам потрібен спеціальний трибунал, спеціальний міжнародний трибунал, щоб переслідувати ці злочини, тобто переслідувати також Путіна, Лаврова, усіх керівників держави, яка вирішила напасти на Україну.

І я вважаю, що це дуже важливо, щоб розірвати цей історичний цикл, коли Росія атакує своїх сусідів всюди, як вони це робили в історії.

І якщо ми не притягнемо їх до відповідальності, вони будуть робити це і в майбутньому.

Надійна гарантія безпеки України – це членство у НАТО. Та наскільки цей вступ можливий до завершення війни? Питання, яке досить часто ставлять в Україні.

— Ми підтримуємо заявку України на співпрацю в цьому плані та намагаємось переконати в цьому й інших. Ми повинні мати чітку перспективу приєднання України після війни.

По-перше, я не думаю, що членство в НАТО можливе, коли триває війна. По-друге, НАТО є єдиною гарантією безпеки. Якщо є сірі зони та певні гарантії безпеки, враховуючи, що це не гарантія безпеки, єдиною гарантією безпеки є п’ята стаття договору НАТО.

Естонія вірить в Україну. Естонія вірить у перемогу України. І ми будемо підтримувати вас стільки, скільки потрібно, щоб ви могли перемогти та продовжувати жити з вільною ринковою економікою, що процвітає, та у демократичній країні.

До слова, раніше ми детально розповідали, що таке НАТО, як працює та які відносини має з Україною.

Підписуйся також на Телеграм Вікон.