Ксена — королева воїнів та кулемета: як захищає Україну 19-річна Оксана Рубаняк

На горіхи ворожим окупантам здатні дати не тільки чоловіки. Українська армія пишається сильними, мужніми, небезпечними й прекрасними жінками у своєму складі. 

За час повномасштабної війни їхня кількість в армії збільшилася з 37 до 42 тисяч.

Вони на рівні з чоловіками захищають та віддають життя за незалежне щасливе майбутнє України та її людей, адже гендеру на війні немає. Є лише бажання, вміння та навички. 

Однією з валькірій 72-ї окремої механізованої бригади є повелителька кулемета на прізвисько Ксена. Справжнє ім’я 19-річної дівчини — Оксана Рубаняк. 

Її історію розповів журнал ELLE Україна у спецпроекті Жінки на фронті, в якому публікує історії про українських жінок-військових, що боронять батьківщину на передовій.

Оксана — єдина дівчина у своєму взводі. Яким є звичний побут в армії, а також про завдання, труднощі та мрії дівчина розповіла в інтерв’ю.

Початок. 24 лютого

Для Ксени війна почалася ще у 2014 році, адже тоді її найближчі рідні та друзі пішли захищати Україну на Сході. Серед них був і рідний дядько. Він брав участь у боях за Іловайськ та потрапив у полон. На щастя, повернувся звідти додому. 

Тож Оксана зростала в оточенні військових та справжніх патріотів. Не дивно, що у виборі навчання зупинилася на військовій кафедрі ПНУ ім. В. Стефаника. 

Ранок повномасштабного вторгнення дівчина зустріла вдома.

Власниця квартири, яку я орендую, забігла в кімнату і збудила мене словами: “Оксано, прокидайся. Почалася війна”.

Більшість друзів, знайомих та рідних — військові, учасники бойових дій, які одразу пішли боронити Україну. Дядько після полону теж не припинив військову діяльність.

Тож після того, як дівчина обдзвонила дорогих людей, щоб впевнитися, чи з ними все гаразд, запитала себе: “Де я можу бути корисною?”

Сумнівів не було — Ксена відважно прагнула захищати рідний дім. Вона розуміла, що не може просто сидіти вдома, доки гинуть люди. Вона, мов справжня королева воїнів, прагнула діяти.

Я хочу, щоб мої рідні, друзі, майбутні діти гуляли вулицями, де майорітиме прапор України, лунатимуть українські пісні, співатимуть український гімн.

Перемога — це єдиний сценарій, який підходить відважній 19-річній Ксені. Вона хоче зробити все, щоб не допустити поганого сценарію.

День з життя кулеметниці

На війні корисно бути функціональним, тобто мати багато вмінь та навичок, які роблять з людини універсального солдата. Саме такою є Оксана Рубаняк.

Її основні буденні обов’язки такі ж, як і у тисячі інших військових кулеметного взводу: заступити на зміну з висококаліберною стрілецькою зброєю й вогнем підтримувати особовий склад.

Однак давати російським окупантам на горіхи — це не все, що вміє відважна українська Ксена. 

Під час зміни людей на позиціях дівчина має трохи часу на перепочинок, тож використовує його, щоб зайнятися діловодством взводу, евакуювати поранених чи допомогти у розвідці.

Гендерна дискримінація на війні: правда чи міф?

Оксана Рубаняк — єдина дівчина у взводі, тож уваги не уникнути. Однак те, як реагувати та сприймати цю увагу — справа кожної дівчини.

Загалом побратими просто намагаються допомогти, тож така увага дівчині до вподоби. 

Щодо військових обов’язків та завдань, то жодних поблажок немає, бо немає і гендеру. Як каже сама дівчина, стать на війні не важлива, головне — бажання, знання і навички.

Я рівноправно заступаю на позиції, виконую таку саму роботу, як і інші мої побратими.

Читати на тему

Мріяла розвивати освіту для українських дітей…Історія загиблої парамедикині Чека

Розповідаємо історію парамедикині, яка до війни знімала фільм про дітей, а потім пішла захищати їхнє майбутнє і загинула на війні.

Складнощі та дива війни

На війні всі складнощі спільні, адже коли гине один з побратимів або рідних, то кожен член взводу втрачає частинку душі. 

До цього не можна звикнути. Наче частина серця відмирає, охоплюється лютою ненавистю і бажанням помсти.

Однак поруч з поганим завжди крокує щось хороше, просто треба його роздивитися. Оксану вразило єднання українців в усіх куточках світу, залученість кожного до великої системи взаємодопомоги. 

Допомога ВПО, переселенцям за кордоном, всі волонтери, які збирають гроші, годують, одягають, будують, рятують з окупації та возять необхідні речі на передову — це все вражає.

Така підтримка духу й підтримка матеріальна є дуже цінною для ЗСУ. Така підтримка з тилу не дає зламатися і неабияк важлива для військових. 

Втім, хто як не побратим, який проходить через те, що й ти, може найкраще зрозуміти твої почуття і підтримати.

Мої побратими — моя найкраща підтримка. За цей короткий час вони стали не просто друзями, а братами. Люблю їх безмежно. Пишаюся безмежно.

Війна закінчиться, а що далі?

Дівчина шалено вболіває і докладає величезних зусиль до швидкої перемоги України. Авжеж після війни Оксана бачить Україну величною і прогресивною країною.

Її становлення такою ми бачимо вже зараз. Головне — правильно скористатися можливостями, які відкрилися.

Безперечно, скоро наша Батьківщина буде на найвищих позиціях у рейтингу розвинутих країн.

Звісно, життя самої Оксани не буде таким, як раніше. Адже війна дуже змінює людей, їхні погляди та цінності.

Так, війна показала, хто справжній друг дівчини, а хто ні. Об’єднала з рідними по духу. Тепер вона чіткіше бачить та більше цінує “своїх” по духу й крові.

Те, що я вже змінила, — це ставлення до людей. Війна розставляє все на свої місця, дуже швидко й ефективно. 

Відважна Ксена та її побратими не зроблять ні кроку назад, не здадуть жодної позиції та не віддадуть жодного сантиметра незалежності. 

Оксана закликає всіх українців не опускати рук, боротися й продовжувати бути сильними, мужніми і незалежними, бо ніхто крім нас самих не забезпечить щасливе майбутнє. 

Скільки прекрасних жінок зараз боронить Україну — це захоплює та надихає! Про війну жіночого роду ми підготували для вас дуже цікавий матеріал.

Щоб не пропустити більше цікавих матеріалів та завжди бути в курсі нового, слідкуй за нашим Тelegram-каналом.