Наша багата історія: як замки та палаци України впливали на розвиток регіонів та що з ними робити тепер

У центрі Європи, поміж Азією та Західним світом, розташувалася Україна. Через невгамовні апетити Російської Федерації українська історія не одноразово змінювалася, переписувалася, народу навʼязали почуття меншовартості.

Російський царат, радянська політика знищили, розвалили, окупували українські памʼятки. Зараз росіяни ведуть повномасштабну війну проти України. Постійні обстріли руйнують й ту інфраструктуру, яка ще залишалася, нехай навіть не в ідеально стані.

На території України залишилися ще палаци та будинки відомої шляхти та історичних постатей. У виданні УП.Життя журналіст та письменник Максим Бутченко розповів про минуле та теперішнє замків і палаців. Який був побут у мешканців та що робити із будівлями зараз — ділимося найцікавішим.

Українські палаци: колекціонування

Історики давно спростували проросійський наратив про бідність українців та держави загалом. Насправді на території України було чимало багатих людей, красивих помешкань та навіть цілі колекції витворів мистецтва іменитих художників.

Наприклад, у Львівській області є замок у селищі Розділ. Це зараз про маєток Жевуських-Лянцкоронських мало хто знає, однак свого часу палац був багатим і мав неабияку колекцію дорогих речей та елементів інтер’єру.

Серед них були дві картини Рембрандта ван Рейна: Дівчина в рамці та Єврейська наречена.

Такі колекції внесли свою частку у розвиток мистецької сфери України. Тут можна згадати бібліотеку у Поториці, що на Львівщині — її заснував Юзеф Каласантій Дідушицький, згодом бібліотека збільшилася до 50 тис. книг.

На жаль, дуже багато витворів мистецтва, елементів побуду, книг та реліквій у нас вкрали росіяни за часи СРСР. Але історики впевнені, що кожен палац на території України мав власну колекцію цінних речей.

Читати на тему

Всесвітній день архітектора: найкрасивіші пам’ятки в Україні, варті твоєї уваги

До Дня архітектора розповідаємо про найвідоміші архітектурні пам’ятки нашої країни.

Як колекціонування впливало на Україну

За словами архітектора Івана Щурка, колекціонування в Україні бере свій початок саме зі шляхтичів: у ті часи, аби довести своє аристократичне походження, варто було збирати та зберігати документи своїх предків.

Колекціонували також й книги, адже у ХVII–XVIII століттях друковані видання були дорогими та дефіцитними. Ще за деякий час колекціонувати почали й посуд та інші елементи вжитку. Згодом люди зрозуміли, що такі речі мають не лише прагматичну перевагу, а й мистецьку цінність.

Коли війни стали не такими частими, палаци перестали використовувати як фортифікаційну споруду. Натомість вони стали резиденціями.

Тема колекціонування відрізнялася залежно від уподобань власника маєтку. Одним з найвідоміших замків України є палац у Вишнівці князів Вишневецьких. Відомо, що у маєтку було зібрано чимало живопису із західної Європи XVI–XVII століть, антикварні меблі та видатна література.

Знайти можна й голландські кахлі та зброю.

Після смерті останнього власника, маєток передавався по жіночій лінії. Наступний власник Анжей Мнішех вивіз більшу частину колекції до Парижу, де її зовсім скоро розкупили.

Зрештою, елементи ужитку перестали бути лише декором, а перетворилися у цілу справу — колекціонування. Наступний власник маєтку у Роздолі, Кароль Лянцкоронський, продовжив колекціонувати мистецькі твори. Згодом він став власником третьої найбільшої колекції у всій Європі.

— Граф накопичив понад 300 картин італійських художників XV століття, наприклад роботи Сімона Мартіні, Мазаччо, Сандро Боттічеллі, Боніфачо де Пітаті і навіть Івана Айвазовського.

На жаль, більшу частину цієї колекції ми також втратили. Спочатку частину вивезли до Відня, а те, що залишилося — викрали росіяни та вивезли до Петербурга.

Іншим напрямком колекціонування, що був поширений на території України, була нумізматика.

Історики вважають, що такі речі справді вплинули на розвиток культурного середовища нашої країни. Адже це не лише історія, а й основа для формування сучасних бібліотек.

— У нас багатошарова історія — цікава, різноманітна. Усвідомлення цього дає розуміння, що в українців було яскраве європейське минуле. І обов’язково буде і європейське майбутнє, — каже архітектор.

Українцям варто також докладати зусиль до збереження тих палаців та маєтків, які залишилися, але перебувають у поганому стані. Детальніше про такі памʼятки архітектури ми писали в іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.