Двадцятирічна бійчиня відклала папери й рушила на передову, аби власноруч пліч-о-пліч із чоловіками нищити ворога. Там Дар’я стала навідницею станкового протитанкового гранатомета і вправлялася зі зброєю безстрашно: з холодною головою та гарячим серцем. Нищить ворога з гранатомета: історія 20-річної Дар’ї Нічною трасою армійський позашляховик неквапливо прямує додому. Загін гранатометників повертається у повному складі. Сидячи поруч із чоловіками-побратимами, вона усміхається та ніяковіє перед камерою. Дар’я разом з побратимами п’ять днів перебувала на позиціях. Це був її перший вихід. Дівчина стала частиною 130-го батальйону, що нині підпорядковується 65-й бригаді. Дар’я з Дніпропетровщини, їй усього 20 років. До війська пішла працювати із паперами на посаду діловода. — Півтора року я була діловодом у роті вогневої підтримки. Але давно хотіла виходити на позиції, — каже дівчина. Командир роти вогневої підтримки батальйону на псевдо Старий — командир Дарії. 49-річний офіцер не приховує: відпускати на передову дівчину, яка є ровесницею його дочки, не хотів. — Не вистачає людей, катастрофічно не вистачає. Тому ми мусимо виконати її бажання. Чесно кажучи, я б її ніколи не відпустив, вона така, як моя менша дитина. Кожні дві години доповідь, щоб я розумів, що все добре. Вона дійсно мені як дитина. Читати на тему ”Білка, ноги нема, заспокойся!”або Історія бійчині Третьої штурмової, яка після ампутації продовжує службу Білка — військова, яка пройшла через жахіття війни, але знайшла сили не здаватися та продовжує йти вперед із чіткою метою — служити й захищати. А під час дозвілля, жартує Дар’я, вона заохотила побратимів до перегляду серіалу. Звісно ж, про кохання. — Дивилися Роксолану, коли час був, — сміється дівчина, а військові додають: вона дивиться, тож і вони разом із нею. Бо вони всі на одній хвилі. Командир розрахунку СПГ, 38-річний доброволець з Полтавщини з позивним Іспанець говорить, що під час бойової роботи нарікань до посестри не було жодних. — У нас зараз цілі по живій силі. У неї чудово виходить. По-перше, не боїться і виконує всі завдання. Справляється зі своєю роботою навідником дуже добре. Головне — тримати голову холодною, серце гарячим і не боятися просто робити свою справу. Це все про Дар’ю. Молода бійчиня після повернення зі свого першого бойового виходу телефонує по відеозв’язку рідним. На екрані мобільного — молодша дворічна сестричка. Дар’я каже, що готова знов рушити на передову. Тим паче, що командир не проти. Також читай історію десантника, який раніше працював кухарем. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Єдині новини, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему ”Білка, ноги нема, заспокойся!”або Історія бійчині Третьої штурмової, яка після ампутації продовжує службу Білка — військова, яка пройшла через жахіття війни, але знайшла сили не здаватися та продовжує йти вперед із чіткою метою — служити й захищати.