Прикордонник Микола на псевдо Чілі у листопаді вперше обійняв свою вже шестимісячну донечку Єву. Його вагітна дружина на початку повномасштабної війни виїхала з Маріуполя, а він залишився боронити місто. Ділимося історією захисника. У полоні мріяв побачити свою дитину — історія бійця Чілі А другий подарунок долі, — сина, він зустрів з пологового місяць тому. Воїн показує маленького Назарчика. Донька Єва народилася 14 червня 2022, коли тато був у полоні. Дружина Аліна 25 лютого 2022 змогла вагітною виїхати з Маріуполя. Їхала до Хмельницького понад тиждень. Коханий залишився боронити місто. Разом з побратимами протрималися до 12 квітня. Потрапили в оточення на комбінаті Ілліча. Далі був полон. Застосовували й собак, і шокери, і удари палицями. Перші дні ніхто нікого не жалів. Всі знали, що до першого обміну заживе. Тримала мене любов до близьких, дуже хотів побачити свою дитину, — розповідає Чілі. Миколі не передавали жодних новин про кохану і дитину. Дружина найбільше боялася, що він міг бути в Оленівці під час теракту. Коли мій телефон дзвонив, найстрашніше було — почути щось не те, чого я не хотіла. Читати на тему 31 година з турнікетом: як боєць врятував собі ногу і продовжив бій з росіянами Борис дякує закордонним інструкторкам і бойовим медикам бригади, адже навчили всього, як абетці. Обміняли Миколу 24 листопада 2022 року. Перший дзвінок коханій був по відео, щоб побачити доньку. Наступного ж дня вже тримав маленьку на руках. Тепер весь вільний час Микола проводить з донькою та сином. За 1,5 місяця після полону чоловік повернувся на службу. Каже, бореться за своїх дітей та їхнє краще життя. Раніше ми розповідали, історію воїна, який загинув у рукопашному бою. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Єдині новини, Життєві історії, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему 31 година з турнікетом: як боєць врятував собі ногу і продовжив бій з росіянами Борис дякує закордонним інструкторкам і бойовим медикам бригади, адже навчили всього, як абетці.