Сила жінки-матері: у Франківську мами загиблих воїнів взяли участь в символічній фотосесії

Сила жінки-матері — такий проект в Івано-Франківську започаткували для мам загиблих воїнів. Перукарки, візажистки та фотографині опікуються жінками. У проекті взяли участь 10 жінок, які втратили синів на війні, починаючи з 2014 року. Чимало з них на професійну фотосесію та візаж потрапили вперше.

Фотосесія для матерів загиблих військових: акція на Івано-Франківщині

Син пані Ольги, медик Ярослав Чумко, загинув 11 років тому. Йому було 22 роки. Жінка зняла траур за сином лише через п’ять років після його смерті.

— Я не могла в чомусь іншому ходити. Воно чомусь мені не пасувало. А хтось і дотепер не може прийти до тями, у кожного по-різному.

Пані Ользі трохи за шістдесят і професійно макіяж їй роблять вперше у житті. Вона входить до спілки матерів, чиї сини загинули на війні. Про них турбуються, організовують багато заходів. У спільному горюванні жінки навчилися знаходити слова підтримки одна одній.

Єдиному синові пані Лариси назавжди 25 років. В перші дні війни він привіз необхідні речі для фронту з Парижу.

— Він одягав хлопців, був командиром взводу. Мій Василько мені завжди казав: “Мамо, займіться самоосвітою, дбайте про себе, їдьте на лижі, будуйте кар’єру”.  Він мене виганяв з кухні, з городу, з села.

Читати на тему

Не змовляючись, зустрілися біля ТЦК: історія мами, яка виховала трьох добровольців

Читай історію Людмили, чиї троє синів мобілізувалися на початку війни.

Тепер Лариса здійснює бажання сина — вчиться не лише бути красивою, а веде активне суспільне життя як членкиня Всеукраїнської ради родин загиблих. Біль від втрати сина допомогли подолати побратими.

— Після загибелі Васі, коли в нас залишався відкритим збір на автомобіль, якого потребував його підрозділ, я завершувала цю роботу, закриваючи їхні потреби. Я, напевно, десь закрила і свою потребу. Але я також спілкувалась з членами сімей загиблих паралельно.

Макіяж та зачіски матерям робили студентки місцевого центру профтехосвіти, а ось робити світлини жінкам зголосилася професійна фотографиня.

Оксана на війні втратила чоловіка і нині хобі перетворилося на роботу. У проекті підтримки матерів волонтерить.

— Загинув чоловік у 2017 році. Я собі купила перший фотоапарат, коли в мене народився син. Коли малому минув рік, я подзвонила до мами чоловіка і спитала: “Посидите з малим? Я піду на курси”. І як пішла, так і почалося.

Кожна мама береже пам’ять про свого сина, і сила кожної незламна, певні організатори. Бо, попри біль, який не згасає, і втрату найріднішої людини, ці жінки люблять, бережуть та надихають інших.

А нещодавно у центрі Вінниці пройшов захід, на якому рідні загиблих показали вишиванки своїх синів та чоловіків.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.