У рідному Алчевську на Луганщині вона працювала кранівницею на металургійному комбінаті. Але з приходом “руского міра” не захотіла жити під окупацією й переїхала на Черкащину, на землю своїх дідів.
Тут Євдокія Кубухова, на подив односельців, замість картоплі почала садити лаванду. У ній і сама шукає розраду, і запрошує туристів вдихнути на повні груди природного заспокійливого.
— Це моє натхнення. Це моя любов. Я її люблю, як дітей, — так говорить про свою лаванду переселенка з Алчевська Євдокія Кубухова.
Шість років тому пані Євдокія висадила перші 16 кущів лаванди. Нині її володіння буяють відтінками білого, рожевого, блакитного, фіолетового.
Тут росте з десяток сортів трьох видів: французької, англійської лаванди та лавандину.
— Син каже: “Мама, ну що ж, картоплі дуже багато. Навіщо вона нам?” А ми до цього жили трохи в Криму і були на лавандових полях. Нам дуже сподобалося. Я за цю ідею схопилася. І з 16 кущиків це все розвела, — розповідає пані Євдокія.
Євдокія Іванівна все життя прожила в Алчевську, де працювала кранівницею мостових кранів на металургійному заводі. Вона згадує свою попередню роботу з не меншою теплотою.
У 2015 році через навалу російських окупантів вона змушена була з мамою переїхати на Черкащину.
Дали зелений коридор, і все залишили: квартиру, могили батька, чоловіка мого, — згадує жінка.
Щоб привабити відвідувачів і популяризувати справу мами, син Євдокії Іванівни створив сайт. Через нього можна придбати букетик, саше, лавандовий чай або ж розсаду. Цьогоріч жінка хоче спробувати виготовляти ефірні олії, декоративні свічки та мило з лаванди.
— Нехай би люди відвідували, бо зараз таке життя тяжке, немає розради. А от погуляєш по цьому прекрасному полю, і душа заспокоїться, настрій піднімається, — каже Євдокія Кубухова.
Раніше ми розповідали тобі історію переселенки з Херсону, яка разом зі своїми собаками рятує душі завдяки каністерапії. Читай про це за посиланням.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!