Історія окупації села Ягідне на Чернігівщині — це 26 днів у шкільному підвалі, де сиділи майже чотири сотні людей. Росіяни жили в їхніх будинках, грабували та вбивали. А селяни задихалися від нестачі повітря та писали на стінах прізвища померлих і вбитих.
Село Ягідне вже півтора місяця як звільнили від російських окупантів, які були тут майже весь березень.
Зовні населений пункт повертається до життя, люди щось лагодять та виносять. Однак, коли заходиш у двори будинків, у кожному чуєш страшні історії окупації.
Коли російські військові зайшли у село, то його мешканців зігнали у невеликий підвал місцевої школи. Майже 400 людей провели там 26 днів, померли за цей час 11 осіб. Однак скількох розстріляли російські окупанти й досі невідомо.
Після нелюдських умов 86-річний Олексій Іванович ледве ходить, його дружина Олександра говорить: щастя, що взагалі вижили. Сімейна пара була вдвох, підтримували одне одного постійно.
Окупанти жили у будинках селян, вбивали худобу й собак, крали все, що могли винести. Виходити на вулицю люди могли лише раз на день і тільки якщо щастило, то двічі.
Тих, хто був надто хворий, звозили до будинку Людмили Іванівни. Після доби у підвалі вона вирвалася додому, їй наказали доглядати за кількома односельчанами.
Її старшого сина застрелили у перший день окупації села, жили в його будинку, поки тіло лежало на дворі. Молодший син – пропав безвісти.
Тут їх катували й хоронили, хтозна скільки.
Оговтатись від пережитого важко й пані Олександрі, хоча життя ніби має налагоджуватись, проте пережитий страх не відпускає.
Однак деякі українські населені пункти все ще знаходяться під ворожою окупацією. Читай, що розповідають люди, яким вдалося вирватися з окупації на Херсонщині.