Понад 700 переселенців з прифронтових територій знайшли затишне житло завдяки франківським волонтерам.
З початком війни кількадесят місцевих волонтерів об’єдналися та почали шукати житло для друзів, які рятувалися від обстрілів.
Коли зрозуміли, що квартир на усіх не вистачає, взялися за реконструкцію старого житлового фонду. Вони шукали старі гуртожитки, готелі, дитячі табори й реанімували їх. Так народився проект Ко-Хати.
Загалом за рік волонтери завершили реконструкцію чотирьох об’єктів на 150, 80 та 180 людей в Івано-Франківську та на 250 людей у Кам’янці-Подільському.
Спершу проект робили власноруч за свої кошти, самі майстрували меблі, щоб компактно усіх розмістити. Уже потім до роботи доєдналися сотні волонтерів та іноземні донори.
За рік завдяки проекту Ко-Хати житло знайшли понад 700 людей. Однією з мешканок шелтера є переселенка Юлія Тимчак зі Званівки.
Від війни вона втікала вдруге, довелося самотужки вивозити з-під обстрілів трьох дітей. Спершу дах над головою дали друзі у селі, але там не було опалення й води, тож родина переїхала у місто.
Винаймати житло надто дорого, тож їм вдалося поселитися у шелтері, який може прийняти 80 людей. Сьогодні людей приймає відомчий готель на 30 номерів, хоча ще рік тому п’ятиповерхова будівля стояла пустою та занедбаною.
Комунікаційниця проекту Ко-Хати Оксана Городіваська розповіла, що на початку роботи команда думала, що буде достатньо замінити сантехніку та перефарбувати стіни. Однак зрозуміли, що комунікації треба міняти повністю.
Тож волонтери зробили каналізацію, водопостачання, систему опалення, електропроводку та дах. Нині працюють над фасадом та планують облаштувати дитячу кімнату й терасу у внутрішньому дворі.
Соціальне житло на Прикарпатті необхідне, адже туди продовжують евакуйовувати людей із прифронтових міст та сіл. Усього в області вже облаштували 87 шелтерів та продовжують роботу ще над 35.
Заступниця голови Івано-Франківської ВЦА каже, що щотижня лунають телефонні дзвінки з проханням прийняти евакуаційні потяги. Та окрім житла переселенці потребують ще й освітніх закладів, соціалізації та працевлаштування.
ВПО потребують також і матеріальної допомоги, адже через війну багато хто лишився без роботи та з дітьми на руках. Ми розповіли, чому немає виплат ВПО за березень та коли їх чекати.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.