Міст Патона, спроєктований у 1953 році з розрахунком на 70-80 років експлуатації, а за сучасними вимогами – на понад 100 років, наразі перебуває у критичному стані. Основні проблеми пов’язані як із залізобетонними, так і з металевими конструкціями.
Залізобетонні конструкції, що формують проїжджу частину, з часом втрачають свої початкові властивості та руйнуються, що вже кілька разів призводило до зупинки мосту.
Наразі на проїжджій частині після зими утворилися ями, які створюють ударне навантаження на міст, що є найгіршим для бетонних конструкцій і може призвести до утворення наскрізних дірок.
Недбалість чи системна проблема? Причини руйнування мосту Патона
Металеві конструкції хоча й були спроєктовані з великим запасом міцності, зазнали значних пошкоджень від корозії. Проблеми почалися у 2013 році, коли під час робіт із заміни систем під тротуарами будівельне сміття (пил, дрібні частини бетону) потрапило на головні металеві балки, особливо на дві крайні.
Це сміття, накопичуючись, утримувало вологу, що спричинило активну корозію. До 2020 року сміття не прибирали, і лише після детального інструментального обстеження мосту, яке виявило зменшення товщини металу, його почали видаляти. Центральні балки, де сміття не було, зберегли фарбу з 1953 року, що підтверджує роль сміття у корозії.
Деформаційні шви, призначені для компенсації розширення та звуження мосту під час зміни температури, також зазнали пошкоджень і пропускали воду на металеві конструкції, що спричинило додаткову корозію. Якби деформаційні шви були своєчасно замінені, а сміття прибране у 2013 році, такого рівня корозії не було б.
Порушення регламенту ремонту та спостереження за мостом, а не технології будівництва, є головною причиною поточного стану. Сміття, яке мало бути прибране, залишалося на балках роками.
Наслідки та поточний стан включають те, що корозія металевих конструкцій найбільш виражена у двох крайніх балках. Щоб зменшити навантаження на ці пошкоджені балки, рух по двом крайнім смугам мосту обмежено.
Валерій Позняков, заступник директора Інституту електрозварювання ім. Патона, пропонує ремонт без повної зупинки руху, умовно “розрізавши” міст на дві частини вздовж. Спочатку ремонтувати одну половину, тоді як по другій продовжуватиметься рух транспорту, а потім навпаки.
Це дозволить уникнути повного колапсу руху в місті. Наразі необхідно розпочати роботи з усунення ям на проїжджій частині, щоб запобігти подальшому руйнуванню бетонних конструкцій.
Довгострокове планування передбачає негайний початок підготовчих робіт, які не потребують зупинки мосту. Це включає детальне обстеження мосту для вибору оптимального рішення щодо ремонту, створення проєктно-кошторисної документації. Цей процес займе від двох до трьох років.
За його словами, міст може простояти ще тривалий час, але без своєчасного ремонту та дотримання регламентів проблеми, такі як провали залізобетонних конструкцій, будуть продовжуватися.
Раніше ми писали, який з мостів не працюватиме під час тривог у Києві — читай в матеріалі, на який міст розповсюджується обмеження.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!