Україна увійшла в нову історичну та культурну епоху — дерусифікація дійшла до діячів російської культури. У Київраді запропонували демонтувати 60 пам’ятників, пов’язаних із Росією, та звезти їх до Музею тоталітаризму.
Уже знесли пам’ятники Олександрові Пушкіну в Чернігові, Тернополі, Конотопі, Мукачеві та Ужгороді. Нещодавно у столиці знесли монумент під аркою Дружби народів.
Доки Україна очищає свою землю від увіковічених постатей царської Росії та Радянського Союзу, на тимчасово окупованих територіях все це “багатство” знову з’являється на вулицях та площах.
Безлюдна площа Нової Каховки, що окупована росіянами ще з лютого, тепер мириться з Леніном на своїй території. Його пам’ятник встановили тут окупанти наприкінці квітня.
В окупованому Луганську тепер стоїть пам’ятник… беркуту. В Криму тепер сидить диктатор Сталін — як монумент. А на відкритті пам’ятника російському царю Олександру ІІІ з традиційною псевдоісторичною промовою виступив Путін.
Але насправді росіяни — справжні фанати свого відомого поета Олександра Пушкіна, пам’ятники котрому розмножують у парках, скверах та біля вишів окупованих територій. Це все для того, щоб ніхто не забував, яка ж насправді ця російська душа.
Не варто згадувати, що відбувається і з освітньою програмою на цих територіях.
А ось в Україні тепер уже традиційний “ленінопад” перейшов у фазу “пушкінопад”. Історик Володимир В’ятрович зауважує: ця жахлива ідеологія під гаслами й прапорами, які вбивають українців, є найяскравішим маркером “руского міра”.
Допоки буде імітовано спільний із Росією простір, доти Росія матиме підставу говорити, що ми один народ.
Головний тиран 21-го століття запевняє: стати представником “руского міра” не так уже й легко. Треба мати духовний зв’язок з Росією, вважати себе носіями російської мови, культури, російської історії.
Тож політика з часів царської Росії не змінилася: влада всіх часів мітила території своїми пам’ятниками та монументами діячів СРСР та царів, так само як зараз це відбувається на окупованих українських територіях.
Історик Ярослав Грицак підкреслює: а чому ж у нас немає пам’ятників Гете чи Чеславу Мілошу?
Пам’ятники не є нейтральні. Вони є способом утвердити певну монополію на минуле, на історію, на права на цю територію.
Власне, ці пам’ятники, що встановлюють зараз окупанти у Новій Каховці, були викинуті на смітник історії ще у 2014 році руками українців. З часом вони знову повернуться на своє місце після звільнення українських територій.
А як святкувалося окупантам 1 Травня в Запоріжжі — читай у матеріалі.