Бої за “український В’єтнам” у джунглях та болотах: як Омега нищила росіян у Серебрянському лісі

У Нацгвардії поділилися, для спецпризначенців 5-го окремого загону Омега 2024 рік став найважчим за весь час війни з Росією. Спершу вони боролися у Тернах на Луганщині, потім — у Серебрянському лісі, який прозвали “українським В’єтнамом”, билися в Торецьку, на Сумщині, в Покровську та Новоолексіївці.

Найважчі бої за “український В’єтнам”

Нині бійці готуються до нових викликів війни, відновлюються та щодня проходять тренування. Найбільше спогадів — про Серебрянський ліс. Кажуть, звідти брали або полонених, або вже трофеї. Найважчими бої були на Покровському напрямку.

Я свою дружину менше бачив у житті, ніж хлопців, — жартує захисник.

У Тернах бійці працювали з Азовом, кажуть, це колосальний досвід. Ворога брали сучасними технологіями. Деякі операції вдавалося виконати всього чотирьом людям. У Тернах вдалося випробувати тепловізійні плащі, бінокуляри нічного бачення.

Коли ми почали виконувати завдання у Серебрянському лісі, це було новаторство. Ми з таким ніколи не стикалися. Хлопці казали, що найгіршим були наші голодні комарі, які жерли росіян, і трошки нас, — каже командир.

— Це український В’єтнам, там непроглядні джунглі, вода, болота! Коли я зайшов туди вперше, подумав, як тут можна виконувати якісь завдання, — каже командир групи 5 загону Омега на псевдо Ротний.

Читати на тему

Росіянин прийшов на милиці з лопатою: розвідники розповіли про мотивацію ворога

Розвідники розповіли про найголовнішу небезпеку на роботі.

Бійці йшли вперед попри нульову видимість. За ними закріплювалася піхота. Бійці діляться, росіяни могли ходити на відстані 10 метрів, і про це не було б відомо. Розвідувальні дрони стали безсилими. Розвідникам довелося діяти за книгою: методом підслуховування виявляти ворожі позиції та здійснювати на них нальоти.

Через болота, евакуювати поранених можна було лише з визначених точок на квадроциклах чи човнах. Побратими виносили поранених на руках. Інженери Азову постійно були поруч, адже територія була щільно замінована. Через погану видимість наші бійці випадково дійшли до позицій росіян.

А звідти вийшов військовослужбовець РФ і сказав: “Ребята, вы чьи будете?” Це було останнє, що він сказав у своєму житті.

Паралельно треба було виконувати завдання у Торецьку. Там були запеклі бої. У перехопленнях наші бійці чули, як росіян без рук та ніг, поранених змушували повертатися на позиції. Вже на Покровському напрямку стало ще складніше. Вражала кількість російської техніки.

Хлопці примудрялися брати полонених і відбивати позиції. На Покровському напрямку це були сотні на день (російських піхотинців — ред.).

Поблизу Новоолексіївки боєць на псевдо Монах зміг зупинити два механізованих штурми за допомогою Javelin.

Раніше ми розповідали, як українських військових хвалять на навчаннях у Британії.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!